Кабінет міністрів не має наміру переглядати Національну стратегію доходів на 2024-2030 роки, свідчить відповідь прем'єр-міністра Дениса Шмигаля на петицію, яка набрала 25 000 голосів.
"Основні положення Національної стратегії узгоджені з МВФ, враховують міжнародну практику оподаткування, євроінтеграційні процеси, рекомендації Світового банку та ОЕСР", – йдеться у відповіді на петицію.
Наголошується, що Нацстратегія не є законодавчим актом, який формує нові правила роботи для бізнесу – вона "визначає довгострокові цілі у сфері податкової та митної політики, які реалізовуватимуться поетапно".
Зокрема законодавчі пропозиції щодо розкриття банківської таємниці передбачаються після реалізації заходів щодо побудови та удосконалення системи захисту інформації в Державній податковій службі (ДПС). Цей захід стосується лише рахунків платників податків – юридичних осіб.
Доступ податкових органів до банківської таємниці є поширеною міжнародною практикою (наприклад, у США). Нині відсутність в органів ДПС актуальної інформації про стан рахунків боржника ускладнює виконання рішень судів і податкових органів.
Щодо того, що звуження використання спрощеної системи оподаткування може ускладнити її для малого й мікробізнесу, то, вважають у Кабміні, реформа спрямована на обмеження зловживань, підтримку малого бізнесу й усунення викривлень конкуренції.
Реформування почнеться лише після відновлення довіри до податкових органів і проведення їх функціональної реформи. Процес реформування буде публічним, із залученням громадськості, бізнесу та міжнародних партнерів.
Щодо необхідності викорінення практики презумпції вини платників податків, то притягнення особи до фінансової відповідальності передбачає встановлення органами контролю вини особи.
Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо доведені податковим органом обставини свідчать, що платник податків свідомо створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім невиконання або неналежного виконання вимог, установлених Кодексом та іншим законодавством.
Щодо розширення дискреційних можливостей для інституційно слабких фіскальних органів, то, кажуть у Кабміні, новий проєкт закону передбачає надання Мінфіну права затверджувати перелік ключових показників ефективності роботи податкових органів і методику їх розрахунку, а ДПС зобовʼязується звітувати про виконання цих показників.
Також передбачена реформа податкових і митних органів, яка обмежить втручання органів контролю у діяльність бізнесу. Планується подальша автоматизація процедур, схвалено довгостроковий національний стратегічний план цифрового розвитку, цифрової трансформації та цифровізації Держмитслужби. А ДПС готує план цифрового розвитку Державної податкової служби України до 2030 року.