Верховна Рада ухвалила закон, що дає Кабінету міністрів право вводити мораторій на виплати за зовнішнім державним боргом до 1 жовтня 2024 року. Про це заявив нардеп Ярослав Железняк.
Схожий мораторій уже вводився перед реструктуризацією єврооблігацій України у 2015 році.
Зараз Україна готується до нової реструктуризації своїх цінних паперів.
Законопроєкт 11396, яким передбачений мораторій, ухвалити одразу за основу і в цілому.
Він містить дві норми:
1. Надати уряду право на тимчасове призупинення виплат за зовнішнім державним боргом у разі потреби;
"Фактично – якщо офіційна домовленість щодо реструктуризації не буде досягнута до 10 серпня, коли наступить строк купонних виплат за одним із випусків державних єврооблігацій із погашенням у 2026 році", – пояснила голова бюджетного комітету Роксолана Підласа.
За її словами, Міжнародний валютний фонд підтримав законопроєкт, оскільки він сприятиме посиленню боргової стійкості України.
2. Дозволити уряду взяти гарантований державою борг Укравтодору (серію єврооблігацій-2021 на загальну суму $700 млн з відсотками) в периметр державного боргу і здійснити його реструктуризацію.
"На жаль, ми вимушені констатувати, що самостійно таку реструктуризацію Агентство відновлення зробити не в змозі, що створює прямий ризик для державного бюджету", – пояснила Підласа.
У 2015 році закон про мораторій на виплати за державним боргом був ухвалений у травні. Домовленості з кредиторами були досягнуті наприкінці серпня, а реструктуризацію завершили в листопаді.
"[Закон] є важливим елементом реструктуризації, яка дозволить заощадити на платежах з обслуговування й погашення суверенних єврооблігацій понад $10 млрд до кінця 2027 року", – додала Підласа.
За офіційним зовнішнім боргом України вже діє мораторій на виплати до 2027 року, тоді як пауза у виплатах євробондів спливає в серпні 2024 року.
Україна веде переговори з тримачами облігацій щодо їх реструктуризації, але поки без успіху.
Пропозиція України полягає в обміні всіх 13 серій єврооблігацій або на серію інструментів із фіксованим доходом (прості облігації) та державні деривативні інструменти (варіант 1), або на серію простих облігацій (варіант 2).
Обидва варіанти пропозиції реструктуризації передбачають номінальне зниження боргу від 25% до 60% залежно від темпів відновлення країни протягом періоду дії програми МВФ.