Протести в Грузії тривають уже більше двох тижнів, відколи парламент повернувся до розгляду закону про іноземних агентів. Демонстранти називають його "російським законом" та кажуть, що він заблокує курс на Євросоюз, а західні політики кажуть про це відкрито.
Про причини масових акцій, загрози європейському шляху Грузії та про те, чи призведуть силові розгони до нової революції, – у тексті РБК-Україна.
При підготовці матеріалу використовувалися: публікації видань "Новини-Грузія", "Грузія Online", BBC, RFI, заяви грузинських та західних політиків, коментарі експерта з питань Південного Кавказу в Польському інституті міжнародних відносин (Варшава) Войцеха Войтасевича.
Зміст
- Що відбувається у Грузії
- "Російський" закон про іноагентів. Чого хоче влада і чому демонстранти проти
- Реакція Заходу та чому вступ до ЄС під загрозою
- Що буде далі і чи призведуть протести до повалення влади
Що відбувається у Грузії
Напередодні протести у Тбілісі, які проходять під гаслом "Ні – російському закону! Так – Європі", спалахнули з новою силою. Вдень парламент у другому читанні розглядав законопроект про іноагентів, не встиг і переніс його на наступний день. Увечері тисячі протестувальників знову зібралися у центрі грузинської столиці, перекривши проспект Шота Руставелі.
Ситуація загострилася, коли натовп заблокував виходи у спробі влаштувати "коридор ганьби" депутатам правлячої партії "Грузинська мрія". Згодом з'явився спецназ, який застосував перцевий газ проти учасників акції.
Фото: учасники протесту 30 квітня перед поліцейським кордоном (Getty Images)
Близько 19:30 силовики розігнали протестувальників під парламентом на вулиці Шіо Читадзе та підготували водомети. Депутати вийшли з будівлі та під крики "Раби!" чекали, доки поліція розблокує виходи. Пізніше почалися сутички.
Близько 20:00 до урядового кварталу стягнули спецтехніку. Біля заднього входу до парламенту розпорошили перцевий спрей. Лікарі швидкої допомоги розповіли, що надали допомогу 20 потерпілим. Міністерство внутрішніх справ повідомило про застосування "пропорційної сили", оскільки люди нібито порушували правила мирних зборів. За півтори години проти мітингувальників на проспекті Руставелі пустили сльозогінний газ, і учасники акції почали зводити барикади.
Президент Саломе Зурабішвілі розкритикувала дії силовиків і закликала терміново припинити розгін. За її словами, вся відповідальність лежить на уряді "Грузинської мрії".
"Акція проходила мирно, жодної небезпеки вона не становила, жодної загрози порядку не було. Соромно, що ви чините опір молоді, коли претендуєте на національну приналежність", – заявила вона і засудила насильство в передвеликодні дні.
У мережі з'явилися кадри, як чоловік у балаклаві, який стояв разом із спецназом, підходить до протестувальника та б'є в обличчя. На іншому відео видно, як одного із політиків грубо кидають на землю. Також відомо про сильне побиття лідера головної опозиційної партії "Єдиний національний рух" Левана Хабеїшвілі.
Після опівночі спецназ знову спробував розігнати протести водометами. Але ближче до 02:00 залишив проспект, а протестувальники повернулися під парламент. За даними МВС, на акції затримали близько 60 осіб, постраждали шестеро поліцейських.
Сьогодні депутати продовжили розгляд скандального закону. Але, як пишуть місцеві ЗМІ, обговорення зірвано через чергові сутички між представниками правлячої партії та опозиції. Спікер Шалва Папуашвілі неодноразово відключав мікрофони опозиціонерам, з засідання вигнали депутата від "LELO" Саломі Самадашвілі та лідера партії "Право і справедливість" Тако Чарквіані.
Загалом законопроект про іноагентів складається з 11 статей, вчора встигли розглянути лише три. Очікується, що якщо найближчим часом пройде друге читання, то третє буде в середині травня. Зурабішвілі пообіцяла накласти вето, але "Грузинська мрія", яка має більшість, готова його подолати.
Організатори вже оголосили, що протести у Тбілісі триватимуть і сьогодні, 1 травня.
"Російський" закон про іноагентів. Чого хоче влада і чому демонстранти проти
Друга хвиля протестів проти "російського закону", як його називають критики, триває уже понад два тижні. Головне гасло "Ні російському закону" звучить на акціях, в ефірі телеканалів, його масово репостять користувачі соціальних мереж. А учасники протестів обурені планами влади перейняти досвід путінської Росії у боротьбі з іноагентами.
У разі ухвалення законопроекту у трьох читаннях мають зареєструватися неурядові організації та ЗМІ, у яких закордонне фінансування становить понад 20% річного доходу. Це абсолютна більшість грузинських медіа та НУО, які працюють переважно із західними фондами.
Неурядові організації в Грузії є однією з найактивніших і найрозвиненіших сфер громадської діяльності. Там майже немає жодного населеного пункту, де не були б реалізовані ті чи інші громадські проекти – освітні, культурні, благодійні і так далі, за якими стоять західні гранти.
Їм також доведеться заповнювати публічні фінансові декларації. За ухилення від реєстрації або подання декларації загрожує штраф у 25 тисяч ларі – близько 9,4 тисяч доларів. А для виявлення іноагентів Мін'юст у будь-який час зможе проводити моніторинг та отримувати різну інформацію, у тому числі персональні дані.
Фото: протестувальники виступають проти "російського" закону про іноагентів (Getty Images)
Примітно, що перша спроба ухвалити закон провалилася ще у березні 2023 року на тлі масових протестів. Тоді "Грузинська мрія" заявила, що питання зняте і повертатися до нього не планують. Приблизно за рік лідер парламентської більшості Мамука Мдинарадзе оголосив про повторне винесення законопроекту з єдиною відмінністю: термін "агент іноземного впливу" поміняють на "організацію, що проводить інтереси іноземної сили".
Його противники впевнені: якщо його буде прийнято, то це стане інструментом репресій проти інакодумства. Мало хто вірить, що надалі не будуть вноситись жорсткіші правки, як це відбувалося в Росії. Якій за короткий час вдалося змусити замовкнути залишки критичних голосів.
Аргумент правлячої партії – закон послужить прозорості та підзвітності. Більше того, за словами прем'єра Іраклія Кобахідзе, він ґрунтується саме на цих європейських цінностях. Заяви західних партнерів – ЄС та США – кажуть прямо про протилежне. Наприклад, президент Європейської ради Шарль Мішель наголошував, що закон віддалить Грузію від Євросоюзу, оскільки може обмежити свободу вираження і, відповідно, завадить євроінтеграції.
Раніше Кобахідзе також заявив, що основною метою закону є "захист від українізації", а також зазначив, що НУО нібито хотіли організувати революцію.
"Якби вони досягли того, що активно намагалися зробити в 2020-2022 роках, а саме зміни влади шляхом революції, то сьогодні Грузія була б у гіршій ситуації, ніж Україна, а це означає, що і мир, і євроінтеграція залишилися б у минулому", – сказав він, чим викликав обурення українського МЗС.
У понеділок на провладному мітингу олігарх та засновник "Грузинської мрії" Бідзіна Іванішвілі критикував засудженого екс-президента Михайла Саакашвілі, заявивши, що з 2004 по 2012 роки країною правила "призначена іноземна агентура". І наголосив, що фінансування НУО нібито є основним інструментом призначення влади в Грузії ззовні.
Фото: прем'єр Грузії Іраклій Кобахідзе та засновник партії "Грузинська мрія" Бідзіна Іванішвілі (wikimedia.org)
Очевидно, такі заяви звучать на тлі майбутніх парламентських виборів, які відбудуться восени. Експерт з питань Південного Кавказу в Польському інституті міжнародних відносин Войцех Войтасевич вважає, що і без цього тиску правляча партія могла б їх впевнено виграти.
"У "Грузинської мрії" дуже висока підтримка, близько 40%. Опозиція дуже слабка, там багато різних партій, але вони не можуть виступити єдиним фронтом. Але є ідея, що Іванішвілі боїться, що програє, незважаючи на нинішні рейтинги", – наголосив він у коментарі РБК-Україна.
За його словами, у країні багато засобів масової інформації, які фінансуються на західні гроші. Вони пишуть про корупцію та про те, що уряд саботує реформи, необхідні для старту переговорів щодо вступу до ЄС. Швидше за все, Іванішвілі думає, що якщо змусить їх замовкнути, то перемога точно буде у кишені.
Невдоволення протестувальників він пояснює схожістю закону про іноагентів із російським, де за останній час майже знищили НУО та незалежні ЗМІ.
"Здається, такий же план готується і для Грузії. Опозиція і молодь проти, вони не хочуть, щоб у Грузії була така ж політична система, як у РФ. Всі шоковані, що "Грузинська мрія" знову виносить закон на голосування. Знаю, всередині партії теж є незгодні, але Іванішвілі взагалі не хоче про це чути", – додав експерт.
Реакція Заходу та чому вступ до ЄС під загрозою
У грудні 2023 року Грузія набула статусу кандидата на вступ до Євросоюзу. З застереженням, що зробить кроки у відповідність до рекомендацій Єврокомісії. Серед них – деолігархізація, судова реформа, вирішення проблеми політичної поляризації та інші.
Згідно з опитуваннями, прагнення приєднатися до ЄС стабільно підтримує більшість населення. Однак через закон про іноагентів все більше сумнівів у тому, що правляча партія дотримується волі людей та задекларованого прозахідного курсу.
Ще до першого читання посол ЄС у Грузії Павел Герчинський заявив, що законопроект несумісний із європейськими нормами та цінностями. А також попередив, що ця ініціатива може загальмувати процес вступу. Одразу після голосування 17 квітня зі схожою заявою виступили голова європейської дипломатії Жозеп Боррель та єврокомісар з питань сусідства та розширення Олівер Варгеї.
"Це дуже тривожна подія, і остаточне ухвалення закону негативно вплине на прогрес Грузії на шляху до ЄС. Закон обмежить можливості громадянського суспільства та ЗМІ, може обмежити свободу вираження думок та несправедливо стигматизувати організації, які приносять користь громадянам Грузії", – йшлося в ньому.
Фото: голова дипломатії ЄС Жозеп Боррель та європейські політики вважають, що закон заблокує шлях Грузії до ЄС (Віталій Носач/РБК-Україна)
Спікер Держдепу США Метью Міллер висловив розчарування законом про іноагентів, інспірованих Кремлем, спеціальний представник генсека НАТО для Кавказу та Центральної Азії Хав'єр Коломіна назвав його кроком назад на шляху до Альянсу, а президент Литви Гітанас Наусєда заявив, що Тбілісі віддаляється від європейських ідей.
Минулого тижня Європарламент схвалив резолюцію із закликом не розпочинати переговори про вступ до ЄС, якщо буде ухвалено закон, та ввести санкції проти Іванішвілі. Сьогодні євродепутат із Німеччини Віола фон Крамон заявила, що у відповідь на розгін протестів Брюсселю слід відкликати статус кандидата для Грузії та зупинити фінансування проектів.
Войцех Войтасевич вважає, що законодавство про іноагентів поставить хрест на прагненнях Грузії до ЄС. Звісно, у майбутньому сторони можуть повернутися до переговорів, але після виконання реформ.
"Хоча із цим урядом зробити це буде складно. Для них головна мета – залишитися при владі. А всі ці реформи, як вони думають, не допоможуть перемогти на виборах", – сказав він.
Протести у Тбілісі вже порівнюють із подіями на Майдані у Києві 2013-2014 років. Тоді все почалося з того, що проєвропейсько налаштована молодь вийшла відстоювати угоду про асоціацію із Євросоюзом. Ті події були визначальними для європейського вибору України, але вилилися у зіткнення з сотнями поранених та загиблих, призвели до повалення Віктора Януковича та стали приводом для військової агресії РФ.
"Це дійсно такий поворотний момент. Це не означає, що якщо цей закон буде прийнято, то все закінчено для Грузії як для європейської країни. Але це, принаймні, означає, що з цим урядом жодного прогресу щодо євроінтеграції не буде ", – цитує RFI директора Кавказького інституту миру, демократії та розвитку Гію Нодіа.
Що буде далі і чи призведуть протести до повалення влади
Прямо зараз важко сказати, як розгортатимуться події. У тому числі й тому, що опозиція не має конкретного обличчя, не має сильного лідера. Більшість протестувальників виступають проти Іванішвілі, але це не означає, що вони за те, щоб Саакашвілі повернувся до влади.
"Взагалі ні, їм не подобаються обидва. Проблема в тому, що нова генерація не створила політичну силу, що об'єднує, немає єдиного лідера. На вулиці виходять люди з різних організацій. А для грузинської політики персони важливі більше, ніж партії або якісь політичні програми", – пояснює Войтасевич.
За його словами, багато залежить від того, що зробить "Грузинська мрія" сьогодні, завтра-післязавтра і як поведуться силовики, які виконують накази уряду. Швидше за все, якщо влада не поступиться, на вулиці вийде ще більше демонстрантів.
Проводячи паралелі із подіями в Україні десятирічної давності, він нагадує, що були різні етапи протестів. Були дні, коли виходили сотні тисяч, потім градус напруженості знижувався, але накази стріляти в людей стали тим самим моментом, який змінив все.
Фото: протестувальники в Грузії не мають єдиного сильного лідера (Getty Images)
При цьому експерту важко оцінити нинішній протестний потенціал. На сьогодні складно однозначно сказати, чи призведуть розгони масштабних акцій до ескалації і чи готові грузини відповідати силовикам. Нині все в руках грузинського суспільства. Якщо масштабні протести продовжаться, це може означати кінець влади партії "Грузинська мрія", наприклад, за сценарієм відносно м'якої Революції троянд 2003 року.
"Можливо, ситуація буде розвиватися в цьому ключі, поки сказати складно. Мені здається, зараз на столі всі варіанти. Якщо "Грузинська мрія" вирішить, що все це помилка, зникне причина протестів. А якщо дійде до насильства, то можливий варіант і збройної боротьби на вулицях", – додав він у розмові з РБК-Україна.
Станом на вечір 1 травня відомо, що організатори протестів не відмовилися від планів і сьогодні перекрити вулиці Тбілісі та пікетувати парламент. МВС каже про можливість провести мирний мітинг біля головного та заднього входів, але попереджає, що виставить поліцейські кордони.
***
Тим часом парламент у другому читанні підтримав законопроект про іноагентів. Голосування пройшло паралельно до масштабної акції на проспекті Руставелі. Чи переросте вона у чергові зіткнення, стане зрозуміло найближчим часом.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна у Telegram.