США та їхні партнери та союзники мають чимшвидше передати заморожені російські активи Україні для оборони та відбудови. Це можливо, законно і справедливо, вважають учасники засідання Гельсінської комісії, яка розглядала питання про те, як змусити Росію заплатити за шкоду, яку вона завдала Україні своєю агресією.
Члени Конгресу, включаючи членів Гельсінської комісії, яка офіційно називається Комісією з безпеки та співробітництва в Європі (КБСЄ), та експерти виступають за те, щоб уряди конфіскували та спрямували ці кошти для підтримки оборони та відновлення України. Нині вони шукають шляхів, якими можна було б конфіскувати та передати Україні російські активи.
Засідання у стінах Сенату за участю американських експертів та генерального прокурора України Андрія Костіна і голови Верховної Ради Руслана Стефанчука відбулося у середу, 6 грудня.
Росія, яка веде агресивну війну і коїть воєнні злочини, має заплатити сповна – Костін
Руслан Стефанчук наголосив, що США беруть активну участь у створенні міжнародних механізмів для притянення Росії до відповдальності, але рішення про конфіскацію російських активів може бути одним з найпотужніших.
«Рішення США про конфіскацію резервів російського Центробанку надішле чіткий сигнал Путіну та всім іншим тираніям про те, що немає шансів уникнути відповідальності за акт агресії проти суверенної держави. Це також має бути потужним сигналом для наших партнерів, особливо в Європі. Настав час діяти рішуче, і Сполучені Штати, як лідер вільного світу, повинні очолити цей процес», – сказав, звертаючись до сенаторів, спікер українського парламенту.
Росія, яка за, за словами Андрія Костіна, веде агресивну війну і коїть воєнні злочини, протягом останніх двох років, завдала «безпрецедентної шкод та руйнувань Україні та українському народу».
За словами Костіна, прокуратура зареєструвала 111 тисяч воєнних злочинів, скоєних російськими військами в Україні, і постраждалі від цих дій будуть серед тих, кому будуть виплачені компенсації.
Безпрецедентних масштабів досягло руйнування української економіки, наголосив Костін.
«За оцінкою Світового Банку, на реконструкцію та відновлення України потрібно до 411 мільярдів доларів США лише за перший повний рік війни. – сказав Костін. – Вартість реконструкції вже прогнозується в 2,6 рази більше, ніж весь ВВП України».
Він додав, що оцінки руйнувань, здійснених за другий рік війни, можна сміливо подвоїти. При цьому він вказує на те, що йдеться тільки про оцінки збитків на підконтрольній території, і що Світовий Банк не проводив таких оцінок для територій, що досі перебувають під контролем Росії – схід і південь України та Крим, а також збитки від руйнування Каховського водосховища. Таким чином, Росія стерла «багато років економічного зростання та розвитку України», сказав Костін.
Україна «вдячна за кожен долар допомоги», яку їй у цій ситуації надають США, але за заподіяну шкоду має заплатити Росія, вважає Костін, і додає, що для того, щоб змусити її відшкодувати збитки, існують усі правові підстави, прописані у міжнародному законодавстві.
Костін заявив, що Росія без жодних докорів сумління продовжує знищувати Україну, а міжнародні організації, які мали б покласти край цьому знищенню, такі як ООН, є «паралізованими» через присутність держави-агресора у керівних органах.
«Ці активи потрібні Україні. Зараз» – Фрід
У перебігу дискусії її учасники згадували про Законопроєкт про відновлення економічного процвітання та можливостей для українців (REPO), ухвалений Комітетом із закордонних справ Палати представників Конгресу США, який наразі очікує голосування в Палаті представників і Сенаті.
Цей законопроєкт, який підтримали обидві партії, якщо буде схвалений, уповноважить держсекретаря надавати допомогу Україні з використанням конфіскованих російських активів.
Ухвалення цього законопроєкту було особливо актуальним зараз, коли Конгрес досі не погодив додаткову допомогу Україні, про яку просить адміністрація Джо Байдена, вважає колишній американський посол, ветеран американської дипломатії, а нині дослідник Атлантичної Ради Девід Фрід.
Він наголосив, що Кремль розраховує на те, що незабаром західна підтримка України вичерпається. Тому «протидією має бути посилення тиску на Росію, збільшення військової підтримки України та збільшення ресурсів, доступних для підтримки України в її боротьбі за виживання», вважає Фрід.
«Це хороша інвестиція, але вона потребує ресурсів, і тут на допомогу приходить REPO. Одразу після російського іноземного вторгнення в лютому минулого року уряди G7 заморозили російські суверенні активи. Ці кошти становили десь близько 300 мільярдів доларів. Це був сміливий крок, добре виконаний. Це добре, але недостатньо добре. Ці активи потрібні Україні. Зараз», – сказав Фрід і додав, що російські активи були б особливо потрібні через те, що процес схвалення допомоги Україні проходить з великими труднощами і у США, і у Європі.
І хоча США володіють лише невеликою частиною заморожених російських активів, на думку Фріда, Америка «може і повинна продемонструвати лідерство, ухваливши REPO» та очолити цей процес у Групі семи (G7).
Фрід поділяє позицію тих юристів, які говорять, що «країна, яка виявила неповагу до міжнародного права аж до того, що її президента звинуватили як воєнного злочинця, не має користуватися перевагами міжнародного правового захисту, щоб уникнути наслідків незаконної війни».
Саудівці та китайці не вивели свої гроші зі Заходу не тому, що не хотіли, вони просто не мають альтернатив – Фрід
Аргументи противників ідеї передачі Україні російських активів щодо того, що це може підірвати довіру до правової системи Заходу, Фрід вважає непереконливими.
«Знерухомлюючи суверенні активи Росії, уряди G7 показують, що вони не вважають ці активи недоторканними. Вони перетнули цю межу два роки тому. У жовтні Дженет Єллен (міністерка фінансів США) заявила, що підтримує використання частини російських доходів, отриманих від знерухомлених російських активів, для допомоги Україні», – нагадав Фрід.
Відповідаючи на запитання одного з сенаторів Фрід додав, що після того, як G7 заморозили активи Росії, Саудівська Аравія та Китай не вивели свої активи зі Заходу.
«І не тому, що не хотіли, а тому, що не мають добрих альтернатив», – переконаний Фрід.
Адміністрація має повноваження заморозити активи іноземної держави, вона також може їх передавати іншій країні – Райклер
Замороження суверенних активів ставалося і раніше, проблема, яку намагаються вирішити політики, законодавці та юристи, полягає у тому, як законно передати ці аткиви іншій країні, бо таких прецедентів не було, каже Поль Райклер, вашингтонський адвокат, який понад 40 років спеціалізуюся на міжнародному публічному праві і представляє суверенні держави у суперечках з іншими державами в міжнародних судах і трибуналах.
Виступаючи на засіданні Гельсінської комісії він розповів, що разом із сімома провідними міжнародними юристами він підготував правовий меморандум щодо цього питання. Він доходить висновку, що вилучення та передача заморожених російських активів Україні відповідає міжнародному праву.
Зокрема, він вказує на те, що «коли протиправна поведінка є настільки кричущою, що порушує імперативну норму міжнародного права, визнається, що вона має наслідки erga omnis, тобто є настільки серйозним порушенням фундаментальних принципів права, що вважається таким, що впливає на всі держави, а не лише на безпосередню жертву протиправних дій».
Тому міжнародне право дозволяє будь-якій державі вживати заходів проти порушника, щоб спонукати його до припинення його протиправної поведінки, або змусити його заплатити компенсацію.
Такі контрзаходи, за словами правника, могли б бути незаконними за інших обставин, але у випадку «серйозних правопорушень» вважаються законними.
«Передача вже заморожених російських державних активів була б пропорційною відповіддю на агресію Росії та невиконання нею своїх зобов’язань щодо компенсації завданих нею збитків Україні та іншим постраждалим сторонам, доки сума російських коштів не перевищує загальну суму компенсації, яку заборгувала Росія. І зобов'язання Росії виплатити компенсацію зменшується на суму, яка передається», – доходять висновку вісім підписантів юридичного меморандуму зі Сполучених Штатів, Великої Британії, Бельгії, Нідерландів, Німеччини та Японії, усі з яких є державами, які заморозили російські державні активи.
За словами Райклера, згідно з міжнародним правом, активи іноземної держави, яка дотримується міжнародного права, зазвичай є захищені від конфіскації приймаючою державою, «але цей захист зникає, коли власник активів бере участь у надзвичайній протиправній поведінці яка впливає на всі держави, як це зробила Росія».
Адміністрації Байдена не потрібна постанова суду, щоб конфіскувати російські активи – Райклер
Ще одним важливим моментом, на думку юриста, є те, що згідно з національним законодавством, включаючи закони США, імунітет, який забороняє національним судам діяти проти активів іноземної держави, не накладає жодних обмежень на виконавчі дії президента чи законодавчі дії Конгресу.
Тобто адміністрації Байдена, на думку Райклера, не потрібні жодні постанови судів, щоб вилучити російські активи і передати їх Україні. Ці повноваження йому дав Конгрес (Акт про надзвичайний міжнародний економічний стан 1977 року), і вони вже були застосовані, коли йшлося про замороження рахунків.
«Якщо активи не захищені від арешту, вони також не захищені від передачі», – наполягає Райклер.
На запитання сенатора Стіва Коена про те, чому, на думку Райклера, адміністрація не користується своїми повноваженнями, він відповів, що тут ідеться про політичне рішення. І Конгрес може своїми рішеннями підштовхнути адміністрацію до активних дій.
Один із співавторів REPO сенатор Річард Блументаль хотів дізнатися більше про те, що може зробити Росія для того, щоб оскаржити вилучення своїх активів у США, чи Європі.
Райклер пояснив, що Росія сама поставила себе у правовий глухий кут.
«Росія не підкорилася юрисдикції жодного міжнародного суду, який мав би компетенцію розглядати позов, поданий Російською Федерацією щодо арешту та передачі його активів. Тому немає такого міжнародного суду, до якого вона могла б подати позов», – вважає Райклер та співавтори міжнародного меморандуму з цього питання.
Райклер каже, що не знає досконало законодавство кожної з 20 країн, які заморозили російські активи, але у США такий позов би не був прийнятий.
«Наприклад, у Сполучених Штатах жоден суд не буде здійснювати юрисдикцію щодо такого позову, оскільки це дії, вжиті в інтересах національної безпеки Сполучених Штатів. Виконавчій владі надано повноваження захищати національну безпеку та проводити зовнішню політику Сполучених Штатів», – пояснює Райклер.
Активи потрібні не «після війни». Руйнування тривають, гроші на реконструкцію потрібні негайно – Зіскіна
Юлія Зіскіна, старша юридична консультантка громадської організації «Разом для України», вважає, що законність передачі російських грошей Україні не оскаржується серйозними юристами, але що упускається у дискусії, так це відчуття негайності.
Росія продовжує знищувати економіку України, у той час, як Захід «сидить» на грошах, які є життєво важливими для держави, яка внаслідок агресії втратила третину економіки, пояснює вона.
«Усі ці заморожені кошти юридично належать Україні як компенсація за реконструкцію та репарації. Хочу підкреслити, що реконструкція – це постійний процес. Це не просто те, що відбувається після закінчення війни. Критично важливу інфраструктуру, на яку націлена Росія, як-от електростанції, лікарні, залізниці, комунальні послуги, необхідно постійно ремонтувати під час війни, буквально для того, щоб в Україні було світло», – наголосила юристка.
Захід зволікає і підраховує ризики для себе, а українці не можуть отримати кошти для того, щоб відбудувати своє життя, каже Зіскіна.
«Поки Росія грабує Україну, порушуючи майже всі принципи міжнародного права та основ людської моралі, Захід, як здається, більше стурбований захистом російських активів, ніж використанням цих активів для захисту України. Ми, по суті, найкращі банкіри Путіна», – вважає юристка.
На аргументи тих, хто пропонує зачекати «до переговорів про мир», Зіскіна відповідає: «Росія не хоче миру. Росія хоче Україну». Вона додає, що Росія щойно підняла свої військові видатки до цифри, що становить майже половину бюджету країни на наступний рік.
«А враховуючи повне невиконання Росією будь-якого наказу міжнародного суду досі та порушення нею 400 різних міжнародно-правових договорів лише з 2014 року, наївно вірити, що Росія виконуватиме будь-які майбутні рішення чи угоди про репарації Україні чи навіть сам мирний договір», – пояснює Зіскіна.