Понеділок, 25 Листопада, 2024

Зволікання з допомогою Україні послаблює самі Сполучені Штати Америки. На цьому наголосили учасники дискусії вашингтонського Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS) щодо майбутньої підтримки України з боку США та її здатності протистояти російській агресії, що відбувалася у Вашингтоні у п'ятницю.

“Ми передали багато зброї та обладнання українцям. А отже, коли у нас є затримка подальшого фінансування, то ми не повертаємо [на власні військові бази США, – ред.] те, що нам потрібно”, – сказала у ході дискусії військова експертка Дара Массікот з Фонду Карнегі за міжнародний мир, старша дослідниця корпорації RAND.

За словами Массікот, яка раніше була старшою аналітикинею з російського військового потенціалу в Міністерстві оборони США, стабільне та надійне фінансування з боку США особливо важливе для українців на полі бою, але не менше – й для самих Штатів.

Крім того, додає її колега, поки українці повинні планувати свій захист та контрнаступ з урахуванням дефіциту озброєння, Росія навпаки нарощує потужності оборонної промисловості в обхід західних санкцій. На цьому наголосив під часи дискусії директор європейської програми CSIS Макс Бергманн.

Джо Байден не має “чарівної палички”

Він також зауважив: немає такої “чарівної палички”, якою президент США міг би змахнути, щоб вирішити питання конгресової підтримки України.

Ситуація натомість залежатиме від сміливості наступного спікера Палати представників, від його рішучості працювати над питанням допомоги Україні навіть попри загрозу бути скинутим з посади власною партією, як це сталося із Кевіном Маккарті. Так вважає Карун Демірчян, журналістка видання New York Times, яка раніше працювала у московському бюро газети Washington Post.

Ще одна умова, від якої залежатимуть голоси у Конгресі – настрої американців. Тому надії покладаються на очікуваний виступ президента США Джо Байдена, якого численні політики та експерти вже закликали пояснити американцям, що насправді входить у статті допомоги Україні та які ризики для самих США становлять затримки чи припинення такої допомоги.

Як писав Голос Америки, Адміністрацію президента США звинувачують у недостатньому інформуванні американців про те, на що витрачаються гроші під загальною назвою “допомога Україні” та, зокрема, про те, що значна частина цих асигнувань йде на озброєння самих Штатів та нові робочі місця усередині країни.

Важливість громадської думки пересічних американців

Щодо настроїв громадської думки, то Карун Демірчян зауважила: “Результати опитувань щодо України змінилися. Незважаючи на те, що люди все ще кажуть “так, звичайно, ми вважаємо Путіна поганим хлопцем і не хочемо, щоб росіяни виграли”, вони демонструють стриманість, коли справа доходить до питання “чи варто нам продовжувати виписувати чеки”.

Такі настрої, каже Карун, “підживлюють” табір незгодних з продовженням допомоги Україні та просто лякає частину республіканців, які бояться, щоб не втратити прихильність власних виборців.

Тож особливо гостро постає питання протидії російській пропаганді, кажуть експерти. Як повідомляв Голос Америки, аналітики вважають, що критики американської допомоги Україні допомагають Кремлю досягти його цілей в інформаційному полі.

Учасники дискусії також наголосили, що Україна має сильні перспективи з розвитку власного оборонного комплексу, випереджає інші країни у питаннях виробництва та застосування на полі бою дронів. Але експерти одночасно застерігають, що оборонні потужності всередині країни перебувають під прицілом російських військ, а, наприклад, залізничні шляхи постачання зброї з Європи до України – під загрозою диверсій, планованих за допомогою російської шпигунської мережі.

Так, газета Washington Post зокрема повідомляла про те, як російські спецслужби завербували мережу аматорів з числа українських біженців до Польщі. Їхнім завданням було збирати інформацію, встановлювати камери вздовж залізниць і пристрої відстеження у військових вантажах. Згодом надійшли завдання зіштовхнути з рейок потяги зі зброєю в Україну, а цим шляхом постачається понад 80% військової техніки від союзників.

Зірвана операція становила чи не найсерйознішу російську загрозу на території НАТО з моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну, пише видання з посиланням на джерела всередині польського уряду.

Імідж США у Європі та занепокоєння серед союзників

Джон Дені з Військового коледжу армії США зауважив: “Я отримую дуже багато запитань від європейців про те, яка зараз ситуація та відповідальність Конгресу США, якою є наша надійність у майбутньому. Вони також дуже нервують з приводу того, що у 2024 році в Адміністрації президента можуть відбутися зміни та може повернутися Дональд Трамп”.

На думку Дені, для такого “скептицизму” є вагомі причини щодо політичних тенденцій всередині США, але більше у короткостроковій перспективі. Експерт висловив сподівання, що протягом наступних кількох місяців країна відійде від “політичної бурі” або “політичної пожежі, яка розгортається тут, у Вашингтоні” і цей фактор перестане “підривати роль Америки”.

“Я повинен сказати, що сприйняття ролі США зараз не надто вселяє довіру”, – каже Джон Дені та наголошує на необхідності нагадувати світу, що у Сполучених Штатах насправді зберігається двопартійна підтримка України.

Дені нагадав, що Конгрес повинен до 17-го листопада (на час дії так званого тимчасового бюджету) впоратися зі значною кількістю питань.

Як писав Голос Америки, необхідність обрати нового спікера Палати представників США відтерміновує розгляд 12-ти законопроєктів про видатки для фінансування уряду США на наступний рік, а також ймовірний розгляд додаткового фінансування для України.

Своєю чергою, Макс Бергманн у свіжому випуску подкасту “Російська рулетка” наголосив, що 80% Палати представників і 90% Сенату США підтримують допомогу Україні. А проблема більше полягає у політичній ситуації: республіканці не хочуть виносити на розгляд закони, які не мають одностайної підтримки всередині власної партії та можуть бути ухваленими лише за підтримки демократів, що сприяє розколу всередині Республіканської партії, але одночасно “додає головного болю” і Демократичній партії.