Керівники країн ЄС і посадовці Євросоюзу серед головних тем нарад в Ґранаді 6 жовтня назвали плани подальшого розширення організації, а також боротьбу з нелегальною міграцією.
Питання розширення ЄС стало нагальнішим зокрема через те, що російська війна проти України змусила розглядати залучення нових членів, як спосіб поширення зони миру, стабільності і добробуту у Європі.
Прем'єр-міністрка Естонії Кая Калас назвала свою країну прикладом того, як її вступ у Європейський Союз 2004 року і реформи сприяли покращенню життя.
«Коли ми думаємо про конкурентоспроможність нашого регіону, то, якщо ми більші, якщо ті країни, яким ми зараз надаємо фінансову підтримку стануть членами ЄС, то вони піднімуться до нашого рівня і їм більше не потрібно буде стільки допомоги. Це також в наших інтересах, щоб ті країни здійснювали реформи, зміцнювали верховенство закону, демократію, позбувалися корупції, щоб приваблювати інвестиції. Отже, нам вигідно приймати нових членів», – сказала Кая Каллас журналістам.
Жозеп Борель, верховний представник ЄС з питань закордонної політики і безпеки, висловив думку, що надання Україні влітку 2022 року статусу кандидата на вступ в організацію «підштовхує чергу» з майже десятка держав.
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, відомий бажанням співпрацювати з Росією, висловив застереження щодо приєднання України до ЄС, вказавши на російську війну і той факт, що Росія загарбала частину українських територій.
«Ми ніколи не розширювали ЄС з країною, яка в стані війни. Ми не знаємо де фактичні кордони, скільки там живе людей. Тому це важко. Отже, є багато питань і там треба це обговорити стратегічно… Нам треба розуміти, чому це добре для ЄС – приймати Україну, і які будуть наслідки для сільського господарства, безпеки, для фондів. Членство України в ЄС означатиме повністю нове сільське господарство. Ви до цього готові? Французький президент до цього готовий? Отже, спочатку треба стратегічно обговорити, а тоді схвалювати рішення», – сказав угорський прем’єр-міністр.
Президентка Європейського парламенту Роберта Мецола зауважила, що для поглиблення і розширення Європейського Союзу необхідні також реформи всередині ЄС.
«Те, що працювало для 27 членів, не буде працювати для 32, 33 або для 35», – сказала Роберта Мецола журналістам.
Окрім Україн і Молодови – нових кандидатів на членство, до офіційного кандидатського списку ЄС зараховані Албанія, Боснія і Герцеговина, Північна Македонія, Сербія та Чорногорія.
Потенційними кандидатами названі Грузія і Косово.
Також статус кандидата має Туреччина, але ЄС припинив переговори з тією країною щодо вступу, звинувативши турецьку владу у відході від засадничих принципів Євросоюзу.
Міграція
Нові хвилі біженців та мігрантів до Європи змушують політиків ЄС шукати способів розв'язання проблем, які зокрема найбільш помітні в регіонах таких південних країн як Італія, Греція та в інших, де накопичується велика кількість прибульців.
Міграція опиняється серед найбільш суперечливих тем політичних дебатів і виборчих дискусій у низці країн Європи.
Деякі уряди ЄС вдаються до тимчасового відновлення контролю на внутрішніх кордонах, щоб, як вони кажуть, стримати наплив нелегальних мігрантів.
Європейські лідери заявляють про потребу боротьби зі злочинцями, які заробляють на перевезенні людей з берегів Африки через Середземне море до Європи.
«Саме ми – європейці маємо вирішувати, хто і за яких умов прибуває до Європи, а не перемитники і торговці людьми», – сказала президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
Жозеп Борель зупинився на тому, що Європі треба допомагати розв'язувати проблеми, які є чинниками, що підштовхують міграцію і спричиняють хвилі біженців.
«Нам треба братися за корені міграції. Люди мігрують, бо вони вимушені», – сказав Жозеп Борель.