Президент Чехії Петр Павел закликав європейців зосередитися на розширенні Європейського Союзу і зміцненні НАТО, що він назвав найкращою відповіддю на проблеми, які постали перед Європою.
Заклик чеського президента додався до інших лідерів Європи, які після російського вторгнення Україну гучніше говорять про європейську інтеграцію і зокрема залучення в ЄС і НАТО України та інших країн, щоб сприяти миру і добробуту на континенті.
Україна у червні 2022 року, в розпал російського нападу, отримала статус кандидата на вступ в Європейський Союз.
Також влітку 2022 року лідери НАТО на липневому саміті у Вільнюсі підтвердили, що альянс має задовольнити прагнення українців до членства в оборонному союзі.
«Коли йдеться про майбутню безпеку і добробут, то Європейський Союз і Трансатлантичний союз є для нас найнадійнішими», – заявив чеський президент на лекції 3 жовтня в у Коледжі Європи у Брюґґе в Бельгії.
Петр Павел, який до обрання на президентську посаду у січні 2023 року був професійним військовим і чільним посадовцем НАТО, закликав європейців взяти на себе більшу відповідальність в альянсі.
«Зараз нема більш нагальної загрози безпеці ніж російська агресія», – наголосив президент, перерахувавши інші світові проблеми, зокрема виклики з боку Китаю, злами в економіці, клімат і стурбованість руйнуванням довкілля, проблемами з продовольством та нелегальною міграцією.
Він сказав: «Ми є свідками кінця глобалізації в такому вигляді, як ми її бачили досі і нового підйому геополітики. Це вимагає від нас співпраці з нашими найближчими союзниками».
«У нас є важливі союзники. Насамперед це Сполучені Штати. Те, що в нас деколи бувають розходження у поглядах, не повинно закривати те, що ми поділяємо в довготерміново і стратегічно. США – ключовий партнер в галузі безпеки. Нема альтернатива системі безпеки НАТО, в якій США надалі відіграють ключову роль», – сказав Петр Павел.
При цьому чеський президент зауважив, що Європі більше не можна покладатися лише на Америку і «занедбувати власні оборонні обов’язки».
Розширення ЄС
За словами президента Петера Павела «нема більш геополітичної політики ніж політика розширення. Нові геополітичні виклики вимагають нової динаміки розширення».
«Надто довго ми залишали деякі європейські країни на милість геополітичним маніпуляціям. Наміри чіткі: нам треба завершити європейську і, де є бажання, атлантичну інтеграцію Західних Балкан, а також асоційованої трійки», – сказав чеський президент, очевидно маючи на увазі Україну, яка підписала угоду про асоціацію з ЄС, а також Молдову та Грузію.
Він закликав не відкладати розширення на невизначене майбутнє і не чекати бездоганної узгодженості в усіх аспектах.
«Розширення – це мета, яка посилює, а не підриває нашу безпеку і вона сприяє стабільності демократій. Наші критерії повинні були прозорі й досяжні. Де це можливо, нам треба мати вартий довіри часовий розклад. Водночас нам не можна поступатися нашими принципами та спільними цінностями затвердженими у договорах, а саме: повагою до людської гідності, свободою, демократією, рівністю, верховенством закону і повагою до прав людини», – зауважив чеський керівник.
Петер Павел визнав, що розширення вимагатиме змін в самому ЄС, щоб удосконалити діяльність організації. Зокрема він згадав про потребу в окремих питаннях переходити від вимоги одностайності до голосування в ЄС кваліфікованою більшістю.