Європейський Союз повинен розпочати серію глибоких реформ з метою підготовки до надання членства Україні, і водночас розглядати “всі варіанти”, щоб допомогти Україні на цьому шляху, включно зі скасуванням торговельних мит і наданням Україні доступу до внутрішніх ринків ЄС до того, як вона стане повноправним членом блоку.
Про це заявила президентка Європейського Парламенту Роберта Мецола в ексклюзивному інтерв’ю британському виданню Guardian.
“Якщо вони рухаються швидко, нам слід відповідати цій швидкості”, – додала Мецола.
Президентка Європарламенту виступає за те, щоб офіційні перемовини щодо вступу України до Європейського Союзу розпочалися до кінця цього року. Однак, таке рішення залишається за міністрами ЄС, які офіційно зустрінуться в грудні після публічного звіту в жовтні про прогрес України в реформуванні судової системи, приборканні корупції та відкритті ринків.
“Я очікую конкретного результату, оскільки найгіршим сигналом може бути те, що ми поставили цим людям цілі та терміни, яких ми самі не можемо виконати”, — зазначила Мецола в інтерв’ю.
Як зазначає Guardian, Мецола буда першою з політичних лідерів заходу, хто відвідав Україну після вторгнення Росії й зустрівся з президентом Зеленським у Києві вже 1 квітня 2022 року, коли в столиці ще діяла комендантська година.
Вона використала фото із зустрічі як символ свого президентства у Європарламенті, і відповідний плакат із зображенням Мецоли й Зеленського досі прикрашає дворик установи.
Вона також однозначно підтримала прагнення України приєднатися до ЄС, нехтуючи обережністю та попри відвертий спротив з боку деяких держав-членів.
Попри продовження війни в Україні, Мецола, разом з деякими іншими політиками в ЄС, є прихильницею нового способу мислення, згідно з яким Європейський Союз повинен пришвидшити інтеграцію України та балканських держав, які також прагнуть приєднатись до нього. Таким чином можна зменшити ризик російського втручання у цих країнах колишнього радянського блоку.
Затягування цього процесу тільки підживлює націоналістичні та ультраправі настрої і євроскептицизм. Адже, на її думку, політичні кампанії у країнах, які прагнуть приєднатись до ЄС, “ведуться, програються чи виграються на основі мрії та надії на ЄС”.
Лідери Європейського Союзу, включно з президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн, поділяють думку про те, що теперішня модель ЄС не пристосована до приєднання України та інших охочих країн до блоку, і потребує кардинальних змін, зокрема у питанні збору і розподілу коштів між країнами, економічної взаємодії тощо.
Водночас, як вважає Мецола, певні переваги членства в ЄС можна надати країнам-кандидатам ще до того, як вони формально приєднаються до блоку. Це стосується, зокрема, приєднання до європейської зони безплатного роумінгу, а також скасування певних торговельних бар’єрів для бізнесу, зокрема й в агропромисловій сфері, де останнім часом точилися особливо гострі суперечки між Україною та сусідніми країнами-членами ЄС.
“Перед-приєднання [до ЄС] також означає доступ до коштів, доступ до університетів, доступ для студентів, можливість вийти на внутрішній ринок, незалежно від того, чи ми запроваджуємо імпортні та експортні мита”, – додала Мецола у розмові з Guardian.
“Ми роками казали, що Україна не може бути підключена до європейської електромережі. На це нам знадобилися дні, коли почалася війна. Зрештою, справа завжди була у політичній волі”, – підсумовує Мецола.
В статті використано матеріали Guardian