В Джакарті стартував саміт лідерів Асоціації держав Південно-Східної Азії (ASEAN). США на саміті представляє віцепрезидентка Камала Гарріс. Очікується, що лідери також обговорять російську війна в Україні, щодо якої країни регіону мають різні позиції.
Гарріс також візьме участь у зустрічі ASEAN та групи партнерів, куди входять США, Китай, Росія, Австралія, Індія, Японія, Нова Зеландія та Південна Корея.
Група ASEAN приймає рішення на основі консенсусу та декларує принцип невтручання у внутрішні справи інших країн. Очікується, що серед основних питань, які обговорять учасники, буде напруга в Південнокитайському морі, війна Росії проти України, насильство в М’янмі.
Війна Росії в Україні
Країни-члени ASEAN по-різному ставляться до Росії, яка є ключовим постачальником зброї до регіону. Тому блок стримано відреагував на війну проти України, висловлюючи лише занепокоєння щодо наслідків конфлікту, водночас не засуджуючи Москву.
Американські союзники Сінгапур і Філіппіни є найрішучішими критиками війни, а Сінгапур приєднався до режиму санкцій Заходу проти Росії. На протилежному кінці спектра знаходиться М’янма, чий військовий уряд підтримує вторгнення Москви та наратив про те, що таким чином Росія, буцімто, захищається проти західної експансії. Така позиція суперечить міжнародному осуду російської війни в Україні, засвідченому резолюціями ГА ООН.
В’єтнам, Камбоджа та Лаос мають глибокі історичні та оборонні зв’язки з Кремлем, у той час, як Малайзія, Бруней, Індонезія та Таїланд прагнуть продемонструвати нейтралітет відповідно до традиції блоку неприєднання на тлі суперництва великих держав.
Перед зустріччю з лідерами ASEAN у Пномпені минулого року президент США Джо Байден назвав «жорстоку війну Росії проти України». Від Гарріс очікують подібних заяв та закликів подолати глобальні наслідки війни.
Суперечки в Південнокитайському морі
Зустріч лідерів АСЕАН відбувається на тлі посиленні напруження в регіоні та публікації Китаєм спірної карти, яка викликала обурення Індії, В'єтнаму, Тайваню, Малайзії та Філіппін. Як повідомляв раніше Голос Америки, Китай опублікував карту, на якій російський острів на річці Амур, позначений як китайська територія. На географічній карті, розробленій державним картографічним сервісом Китаю і опублікований китайськими ЗМІ, острів Великий Уссурійський показаний як частина Китаю.
Росія та Китай сперечалися щодо його приналежності з 1860-х років. У 2008 році, згідно з договором, дві країни погодилися розділити острів приблизно навпіл – західна частина острова загальною площею 250 кв. км мала відійти Китаю, а решта, розміром 174 кв. км. – Росії. Проте карта, яка, як стверджується, була схвалена Пекіном і опублікована у понеділок Міністерством природних ресурсів Китаю, показує весь острів як територію Китаю.
Раніше цього року Пекін і ASEAN узгодили нові керівні принципи для прискорення переговорів на тлі мілітаризації заявниками, включаючи будівництво штучних островів, насамперед Китаєм.
В серпні президент Джо Байден і лідери Японії та Південної Кореї пообіцяли вжити спільних тристоронніх заходів під час регіональної кризи, вперше явно підкресливши «агресивну поведінку» Пекіна у водах.
Очікується, що Гарріс також буде наполегливою у цьому питанні. Вона підтвердить підтримку «свободи морів, мирного вирішення суперечок і дотримання міжнародного права, включаючи свободу судноплавства», — сказала Голосу Америки прессекретар Білого дому Карін Жан-П’єр під час брифінгу для преси в четвер.
Насильство в М’янмі
Незважаючи на скептицизм щодо його ефективності, ASEAN погодилася у вівторок, що мирний план і надалі керуватиме її підходом до політичної кризи в М’янмі, згідно з офіційним документом, з яким ознайомився Reuters.
У документі також зазначено, що блок «закликав збройні сили М’янми зокрема та всі пов’язані сторони в М’янмі до деескалації та припинення атак на мирних жителів».
М'янма, яка після перевороту була охоплена насильством і політичним і економічним хаосом, мала очолити регіональне угруповання з 10 членів у 2026 році. Але регіональні лідери погодилися, що Філіппіни візьмуть на себе цю роль у 2026 році.