Литва – одна з країн-лідерок підтримки України, входить у трійку держав, які надають найбільше допомоги відносно до свого ВВП. Через півтора року після початку повномасштабного вторгнення Росії литовські лідери продовжують закликати союзників і партнерів надавати більше підтримки Києву, і швидше. Ці меседжі до Вашингтона намагаються доносити литовські дипломати. Як розповідає посолка Литви у США Одра Плепіте, дипломатичне представництво її країни функціонувало у Вашингтоні навіть за часів СРСР, бо США засудили окупацію 1940-ого, і ніколи не визнали анексії Радянським Союзом Балтійських країн. Це, каже вона, дало її країні надію на те, що одного дня Литва буде вільною і незалежною.
"Ми розуміємо, як це, коли тебе підтримує хтось, у часи, коли існує загроза твоєму існуванню. І коли ми сьогодні підтримуємо Україну, ми згадуємо політику невизнання США, яка була для нас настільки важливою» – наголошує посолка Пеліте.
До Дня Незалежності України Юлія Ярмоленко поспілкувалася з Одрою Плепіте про те, чи доводиться їй чути розмови про "втому" від війни у Вашингтоні, і чи поділяють американські політики тезу про те, що кінцевою метою підтримки має бути перемога України.
Юлія Ярмоленко: Як змінилася ваша робота, як посолки Литви у США, після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну?
Одра Плепіте: Моя робота тут і до цього була дуже насиченою. Але день 24 лютого став справді ключовою датою. Я тієї ночі не спала, бо ми у Вашингтоні стежили за тим, що відбувається у Радбезі (ООН) в Нью-Йорку, в Москві, і дивилися трансляцію CNN із Києва, і ми розуміли, що починається щось жахливе. І це була дата, коли наша робота дійсно змінилася, можливо, не так радикально, та все ж. Ми й до того багато фокусувалися на темі України, але після повномасштабного вторгнення це питання стало ключовим. Бо ми розуміємо: те, що відбувається в Україні, важливо не лише для всієї Європи, але й для цілого світу.
"Я можу вас запевнити, що всі працюють заради України, і разом з Україною"
Ю.Я.: Розкажіть трохи більше про те, яку роботу проводять у Вашингтоні європейські дипломати, аби допомогти посилити підтримку України? Бо так виглядає, що не лише українське посольство працює над тим, аби отримати якомога більше допомоги, але й посольства інших країн-прихильників України.
О.П.: Я можу вас запевнити, що всі працюють заради України й разом з Україною. Якщо згадати російське вторгнення у Грузію 2008 року, у Крим 2014-го, то найбільша зміна нині – у тому, що зараз ми маємо дуже міцний альянс на підтримку України. І це не лише країни НАТО, не лише європейські країни, але також важливо, що інші країни, як от Японія, Австралія, Південна Корея теж приєдналися до цього альянсу. І ми всі працюємо разом для України.
Ю.Я.: Чи доводиться вам чути якісь розмови у Вашингтоні про втому, наративи про те, що, мовляв, треба швидше завершувати війну?
О.П.: Я думаю, що у Вашингтоні, у так званій "вашингтонській бульбашці" чи від людей, з якими ми працюємо на щоденній основі, цього майже не чути. Навпаки, всі дуже підтримують Україну, вважають, що треба допомагати, і що ми будемо це робити стільки, скільки буде потрібно, до української перемоги.
Але коли ви читаєте газети, чути й інші голоси, які, можливо, говорять про певні спади підтримки. Ми, звісно ж, маємо продовжувати тиск, і продовжувати говорити про те, як найкраще допомогти Україні, аби забезпечити її перемогу.
Ю.Я.: Ви згадали про перемогу, і ми часто чуємо від литовських посадовців, зокрема, міністра закордонних справ Литви, про те, що Україну треба підтримувати не лише так довго, скільки знадобиться, а й усім, чим можна, аби Україна перемогла. Як ви гадаєте, чи поділяють такий підхід у Вашингтоні? Адже ми рідше чуємо аж такі потужні заяви тут, що кінцевою метою має бути саме перемога.
О.П.: Для нас це очевидно, ми поділяємо цю думку, бо Україна – наш близький сусід, і ми знаємо, ми відчуваємо, що коли українці борються за свою країну, територію, за свої життя і оселі, вони також борються за нас. Це ми розуміємо. Бо якщо Росію не зупинити, якщо Україна не переможе сьогодні, ми не знаємо, що станеться далі? Можливо, ми будемо наступними, можливо, хтось інший…І це матиме вплив на безпекову архітектуру Європи в цілому.
Тому ви боретеся і за цінності, і за майбутню європейську архітектуру безпеки. Я думаю, що багато хто у Вашингтоні поділяє цю думку, можливо, лише висловлює це іншими словами.
"Ми, союзники, говоримо в один голос, але можливо, не завжди погоджуємося щодо деталей чи швидкості"
Ю.Я.: За ці півтора року повномасштабної війни, які меседжі було найскладніше донести політикам тут у Вашингтоні для вас, як дипломатки?
О.П.: Я б не сказала, що щось було надто важко донести. Все, певно, є складним, тому що те, що відбувається в Україні, повномасштабне вторгнення, – це настільки жахливо і страшно. І ми побачили, скільки воєнних злочинів було скоєно, наскільки вони є кривавими й нелюдськими. Певно, ніхто не очікував, що у 21 столітті може відбуватися така війна, не лише за масштабами, але і за рівнем скоєних звірств.
Тому привернути увагу до цього не складно. І я вважаю, що ми, як союзники, ми говоримо в один голос. Можливо, ми не завжди погоджуємося щодо деталей чи швидкості, але ви можете побачити, скільки просувань вдалося здійснити за ці півтора року від початку вторгнення.
Ю.Я.: Що іще треба зробити? Чого наразі бракує, з точки зору західної підтримки України?
О.П.: Я вважаю, ми маємо продовжувати. Ми також маємо орієнтуватися на Україну, бо вони найкраще знають, що їм потрібно. Ми маємо дослухатися до України і надавати їй усю необхідну допомогу.
"Україна зробила диво за ці півтора року, повернувши половину територій"
Ю.Я.: Як ви гадаєте, про що ми будемо говорити через рік, наступного Дня Незалежності?
О.П.: Сподіваюся, ми будемо святкувати повністю вільну Україну. Побачимо. Навіть цього року День незалежності будуть відзначати в Україні. Так, війна триває, повномасштабна війна. Все дуже складно. Але Україна зробила диво.
Українці зробили дивовижні речі за ці півтора року, повернувши половину територій, які були захоплені за рік. Нині триває контрнаступ. Я знаю, що це дуже-дуже складно, бо росіяни взяли час, аби укріпити свої позиції. І завжди повертати території значно важче, аніж захищати їх.
Я вважаю, що українцям є багато чим пишатися, і я більш ніж упевнена, що перед ними – чудове майбутнє у Європейському Союзі і НАТО, як сильної незалежної держави.
Ю.Я.: Що б ви хотіли, аби почули українці від вас?
О.П.: Перш за все, я хочу подякувати українцям. Вони неймовірні. Вони подають приклад своїм духом, бажанням боротися, і захищати свою країну – чи то на передовій, чи у містах, у всіх царинах. Це неймовірно.
Литва – з Україною. Наша підтримка не слабне. Вона, мені здається, стає навіть сильнішою. Всі литовці підтримують українців. І ми будемо з вами, допоки разом не відсвяткуємо перемогу.
Дивіться також: «Всі працюють заради України, і разом з Україною» – посолка Литви у США