Україна не має стосунку до збиття літака, на якому, як повідомляється, перебувало керівництво ПВК "Вагнер", заявив президент Володимир Зеленський. "Ми не маємо до цього стосунку. Усі розуміють, хто стосунок має", – сказав Зеленський на брифінгу 24 серпня.
Речник ЄС із зовнішньої політики Петер Стано сказав, що "важко перевірити" повідомлення про те, що Євген Пригожин дійсно загинув в авіакатастрофі в середу ввечері. "Як і багато інших речей у Росії, нам це дуже важко перевірити, і тому ми не можемо коментувати", – додав Стано.
Він також заявив: "Всюди, де вони [група Вагнера] були присутні або діяли, вони залишали слід порушення прав людини [і] міжнародного гуманітарного права. Є багато непідзвітності, є незрозумілі правила, за якими вони працюють".
Стано сказав, що хоча ЄС сподівається, що "негативний вплив" операцій "вагнерівців" припиниться, він підкреслив, що ЄС не може "спекулювати, чи матиме передбачуване вбивство або смерть Пригожина в авіакатастрофі якісь конкретні наслідки для діяльності "Вагнера"".
Міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок підкреслила, що офіційним заявам Росії щодо смерті Пригожина не можна довіряти. Однак, за її словами, "не випадково світ зараз дивиться на Кремль після того, як колишній союзник Путіна, який потрапив у немилість, раптово впав з неба через два місяці після того, як він спробував здійснити заколот".
"Ми знаємо цю модель з Росії, Росії Путіна: смерті та підозрілі самогубства, викидання з вікон, які в кінцевому підсумку залишаються нерозкритими. Це підкреслює той факт, що диктаторська система влади, побудована на насильстві, знає лише насильство всередині [країни] та ззовні. І це підкреслює, чому настільки важливо, що за останні півтора року ми не довіряли жодним заявам, фейковим новинам чи обіцянкам російського президента", – додала вона.
Прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький припустив нині, що "Група Вагнера" стане ще більшою загрозою, оскільки вона, ймовірно, потрапить під контроль президента Росії Путіна.
""Група Вагнера", яка знаходиться під прямою опікою, прямим наглядом Путіна і його людей, буде використовуватися більше ніж раніше, або принаймні тою ж мірою, що й досі, як інструмент для провокацій, шантажу, нападів і всіляких дій з метою порушити політику безпеки та дестабілізувати країни, що межують з Росією та Білоруссю", – сказав Моравецький.
Президент Литви Гітанас Науседа також заявив, що ймовірна смерть Пригожина "не матиме великого значення" для регіональної безпеки: "Ми дійсно не повинні думати, що смерть Пригожина змушує нас почуватися спокійніше або що вона якимось чином покращує ситуацію з безпекою".
Як раніше повідомляв Голос Америки, оглядачі кажуть, що спроба заколоту Пригожина проти керівництва армії та міністерства оборони РФ значно похитнула позиції Путіна, і російський правитель не міг залишити такі дії без відповіді.
Низка західних оглядачів говорять, що після заколоту "Пригожин жив на позичений час", і нікого не здивувало, що він загинув рівно через два місяці після того, як повів своїх найманців на Москву. Але багатьох, навіть тих експертів, які давно і пильно спостерігають за російською політикою здивувало показове "вбивство у погожу літню днину".
У статті використано матеріали Reuters