Міжнародний суд ООН заслухає заперечення Росії щодо її юрисдикції у справі про порушення конвенції щодо геноциду під час слухань 18 вересня, а наступного дня доповідатиме Україна.
Крім Росії та України, ще 32 країни, включаючи більшість країн Європейського Союзу, Велику Британію, Канаду та Австралію, висловлять свої погляди. Слухання завершаться 27 вересня.
Україна подала позов до Міжнародного суду незабаром після початку вторгнення Росії 24 лютого 2022 року, звинувативши Москву в неправомірному застосуванні конвенції про геноцид для виправдання нападу. Кремль заявляє, що його війна в Україні, яку там називають "спеціальною військовою операцією", була виправданою, оскільки була спрямована на запобігання геноциду на сході України".
Київ на слуханнях торік заявив, що на сході України немає загрози геноциду, а Конвенція ООН 1948 року не дозволяє використовувати воєнне вторгнення як засіб запобігти геноциду.
Рішення Міжнародного суду, також відомого як Всесвітній суд, є обов'язковими, але не існує прямих засобів тиску забезпечення їхнього виконання.
У попередньому рішенні у справі в березні минулого року суд зобов'язав Москву негайно припинити воєнні дії в Україні. Росія ж заявила, що суд не має юрисдикції у цій справі, оскільки конвенція про геноцид, яка є основою для позову України, не регулює застосування сили між державами.
У березні 2023 року Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт президента РФ Путіна та російської уповноваженої з прав дітей Марії Львової-Бєлової за ймовірні злочини депортації українських дітей до Росії. А численні атаки Росії на інфраструктуру та цивільні об'єкти України також становлять воєнні злочини, твердять світові лідери.