Поки військо воює, щоб відбити масове вторгнення Росії, Україна прагне продемонструвати свій історичний вплив на православний церковний комплекс, який довгий час служив символом впливу Москви – православний монастир Києво-Печерська лавра.
У цих зусиллях українська церква, що стала незалежною від московського патріархату в 2019 році, заручилася допомогою Івана Мазепи – лідера, який жив і помер понад 300 років тому. Символ незалежності в Україні, його ім’я в Росії піддано анафемі, буквально.
Мазепа, козацький гетьман Запорізького Війська, був головним лідером великої частини України з 1687 по 1708 рік, головним меценатом церкви та допомагав розбудувати Лавру – нині визначний комплекс церков, склепів і пов’язаних із ними будівель на крутому правому березі Дніпра в центрі Києва.
25 липня у Лаврі відбулася панахида з нагоди 336-ї річниці гетьманування Мазепи у 1687 році. На той час Гетьманщина перебувала в унії з Росією.
Однак у 1708 році Мазепа уклав воєнний союз зі Швецією проти царя Петра І, викликавши гнів Росії, де його все ще таврують як зрадника. У той же час в Україні він має репутацію борця за незалежність.
Наприкінці минулого місяця на службі представили відреставрований дзвін, який Мазепа багато століть тому подарував церкві. Його встановлять на головній дзвіниці Лаври, яка є відомою рисою київського пейзажу та одним із символів столиці.
“Імперія зла”
Релігійну церемонію відвідали десятки українських солдатів, демонструючи єдність між церквою та військовими. Війна триває вже 17 місяців після початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року.
“Ми повинні відновити нашу спільну українську святиню. І сьогодні ми перебуваємо біля цього дзвону, святого дзвону, який в історії бачив різне, пережив різне, і це велика милість Божа, що він зберігся, – сказав архімандрит Авраамій, предстоятель Києво-Печерської лаври. – І подумки ми повертаємося до часів гетьманства Івана Мазепи. Як він мудро керував державою. Як він хотів, щоб держава була незалежною, як він цьому сприяв”.
“Але, як завжди, російська імперія зла знищувала тих, хто виступає проти [неї – ред.]. Так і зараз, як ми бачимо”, – сказав він.
Війна сильно вплинула на православне християнське життя в Україні, яке десятиліттями перед повномасштабним вторгненням розривала напруженість між церквами, пов’язаними з Києвом і Москвою.
За три роки до вторгнення, у 2019 році, підтримувану Києвом Православну церкву України (ПЦУ) визнав незалежною духовний глава всіх православних християн, Вселенський патріарх Константинопольський Варфоломій, поклавши кінець століттям домінування Росії над українським православ’ям.
Релігійне суперництво
У той час як українці об’єдналися перед обличчям російського нападу, ПЦУ зміцнилася, до неї перейшли сотні парафій, які були раніше з Українською Православною Церквою Московського патріархату (УПЦ). Тим часом УПЦ намагається дистанціюватися від Російської православної церкви та її лідера, Московського патріарха Кирила, союзника президента Росії Володимира Путіна та активного прихильника війни.
Президент Володимир Зеленський назвав зменшення впливу УПЦ питанням національної безпеки.
Києво-Печерська лавра, заснована в 10 столітті, цього року стала гарячою точкою після того, як українська влада наказала УПЦ залишити комплекс, об’єкт всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, що формально перебуває у власності української держави.
Утім, наразі священники та монахи УПЦ залишаються, але відійшли до менш помітної частини комплексу, відомої як Нижня Лавра. А їхній голова, митрополит Павло, перебуває під домашнім арештом за межами Києва, поки державні органи проводять розслідування щодо нього за підозрою у “розпалюванні релігійної ворожнечі та виправдовуванні дій Росії”.
Верхня Лавра була передана в користування ПЦУ і тепер там регулярно проводяться богослужіння.
Богослужіння 25 липня стало другим у Печерській лаврі, присвяченим Мазепі. 11 червня у храмі Всіх Святих, який Мазепа збудував 325 років тому, відбулася перша літургія на честь Мазепи. У ній взяли участь кілька високопосадовців уряду.
Тодішній міністр культури України Олександр Ткаченко назвав цей день “історичним”.
“Вперше в історії Києво-Печерської лаври відправлено панахиду за її меценатом і ктитором — гетьманом Іваном Мазепою, якого за небажання коритися Московії ще за життя було піддано анафемі російською імперською церквою”, – написав Ткаченко у Facebook.
“Як і обіцяли, лавра стає українською. Тепер в її стінах будуть звучати молебні за видатних діячів української історії”, – додав Ткаченко.
Війна і поразка
Коли Мазепа об’єднав сили зі шведським королем Карлом XII проти Росії в 1708 році під час Північної війни, російська церква за особистим наказом царя Петра І проголосила йому анафему. Змушений залишити Україну разом з Карлом XII після того, як Швеція програла вирішальну Полтавську битву в червні 1709 року, Мазепа помер через кілька місяців.
Ця анафема проти Мазепи технічно все ще діє в Російській православній церкві. Проте українські церкви не визнають цього, вбачаючи у рішенні не релігійний, а політичний крок Петра І – для придушення ідеї незалежної України.
Російська церква і держава донині зображують Мазепу зрадником і баламутом. У звіті про літургію його вшанування в Лаврі в червні російське державне інформаційне агентство ТАСС повідомило, що службу організували “розкольники” ПЦУ, легітимність і незалежність яких не визнає РПЦ.
“За зраду присяги Росії [Мазепа] був публічно покараний і позбавлений титулів і нагород. Російська православна церква оголосила Мазепі анафему за порушення присяги на вірність російському царю, даної на Біблії, а також за дозвіл шведським солдатам оскверняти православні храми”, – йдеться в повідомленні ТАСС.
Під час свого перебування на посаді у 2005-2010 роках Президент України Віктор Ющенко безрезультатно просив Патріарха Кирила зняти анафему. Зважаючи на те, що зв’язки між двома країнами розірвані агресією Росії, це навряд чи станеться в осяжному майбутньому.
І Україна навряд чи проситиме, у будь-якому разі. Натомість ПЦУ вшановує Мазепу літургіями, а керівництво країни прославляє його як символ незалежності і “європейськості”, а також за його союз зі Швецією, яка була європейською наддержавою до того, як програла війну з Росією.
У Києво-Печерській Лаврі Мазепа спонсорував і керував відбудовою головного Успенського собору, збудував церкву Всіх Святих, кілька башт і мур навколо монастиря, який ще довго після його смерті називали Мазепинським муром.
Він також побудував десятки церков по всій Україні, багато в архітектурному стилі, який іноді називають козацьким або мазепинським бароко. Яскраве життя Мазепи надихало серед інших Вольтера, Джорджа Байрона, Петра Чайковського та Ференца Ліста.
“Мазепа першим показав приклад, що готовий покласти життя за Україну. Тому Москва його постійно і вважає зрадником. Нашу націю називають козаками, раніше частину суспільства, яка думала про самостійну Україну, називали “мазепинцями”, – сказав в інтерв’ю Радіо Свобода професор історії з Києва Володимир Сергійчук.
Що стоїть за назвою вулиці?
Окрім двох церковних служб на честь Мазепи, на початку цього року активісти зібрали достатньо підписів під електронною петицією про перейменування вулиці, на якій розташована лавра, на честь Мазепи – як це було у 2007 році, за часів Ющенка.
Це змінилося за дружнього до Москви президента Віктора Януковича. Невдовзі після його обрання у 2010 році, напередодні візиту патріарха Кирила, більшу частину вулиці було перейменовано на Лаврську, залишивши лише невелику ділянку у два квартали від самого комплексу з іменем Мазепи.
“Уявляєте, в якій політичній ситуації перебувала Україна у 2010 році, що на догоду патріарху РПЦ Кирилу Гундяєву, який хотів приїхати до Києва, але дуже не хотів, щоб лавра була на вулиці Мазепи, і тому більшу частину вулиці було перейменовано на Лаврську. Такої назви вулиця ніколи раніше не носила”, – розповів Радіо Свобода автор петиції Андрій Лупак. “Все було зроблено на догоду патріарху Кирилу”, – додав він.
“Вулицю спеціально перейменували під приїзд патріарха Кирила, який хотів заїздити до Лаври не з вулиці Мазепи”, – погоджується київський активіст Тарас Шамайда, який проводив протести проти перейменування в 2010 році.
Зараз це питання вивчає Київська міська рада, оскільки петиція швидко набрала понад 6000 підписів у березні — достатньо для того, щоб її розглянули місцеві органи влади. Автор петиції Лупак сподівається, що до кінця року питання вирішиться.
Мазепу швидко “реабілітували” після проголошення незалежності України та розпаду Радянського Союзу в 1991 році. Невдовзі він з’явився на 10-гривневій банкноті.
Відтоді в Україні було встановлено кілька пам’ятників Мазепі, зокрема в Полтаві, на місці битви, у якій перемога царя сприяла становленню Російської імперії. Плани поставити пам’ятник у Києві обговорювали, але рішення не ухвалювали.
“Ми вже відійшли від точки зору, яку нам нав’язували, подаючи гетьмана Мазепу як “зрадника”. Мазепа хотів, щоб Україна жила вільним і незалежним життям, – сказав Лупак Радіо Свобода. – І зараз, через 300 років, ми боремося за те саме, за що боровся Іван Мазепа".