Німеччина запропонувала Польщі продовжити розгортання трьох підрозділів ППО Patriot до кінця 2023 року, повідомило міністерство оборони в Берліні у вівторок. "Продовження після кінця 2023 року не передбачається", – йдеться в заяві міністерства.
Разом із трьома підрозділами протиповітряної оборони Patriot приблизно 300 німецьких солдатів розмістили після падіння української ракети ППО у польському селі Пшеводув. Німецькі системи базуються в місті Замосць за 50 км від українського кордону для захисту, зокрема, залізничного сполучення з Україною.
Загалом після повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому країни НАТО почали посилювати протиповітряну оборону в Східній Європі.
Більш як десять союзників на чолі з Німеччиною в жовтні розпочали ініціативу для спільного придбання систем протиповітряної оборони для кількох рівнів загроз, включаючи Patriot. Окрім Польщі, німецькі сили дислокували 2 системи Patriot у Словаччині.
Берлін та Варшава мають суперечки з багатьох питань
Як відзначає Reuters, відносини між офіційним Берліном і правлячою націоналістичною партією "Право і справедливість" у Варшаві стали напруженими. Сторони розходяться у думках з низки тем: від постачань зброї Києву до міграційної угоди з ЄС, яку Польща відхилила.
Крім того, суперечкою на офіційному рівні супроводжувалось створення у Польщі центрів для ремонту німецьких танків Leopard, пошкоджених на полі бою в Україні.
Так, на початку липня міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус підтвердив, що процес і досі перебуває на стадії переговорів, хоча домовленість була оголошена ще у квітні. Тоді з німецького боку натякали, що польська компанія хоче стягувати завищені ціни за відновлення техніки. Але у кінці липня польський міністр оборони Маріуш Блащак заявив, що у Польщу для ремонту прибули перші два танки Leopard.
У Польщі зростають побоювання загроз з боку Білорусі
За словами європейських представників, загрози для східноєвропейських країн ЄС також виходять з боку Білорусі, куди було перекинуто найманців російської приватної військової компанії "Вагнер".
Як заявив прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький, "вагнерівців" перемістили ближче до східного флангу НАТО, щоб дестабілізувати Альянс.
"Ми повинні усвідомлювати, що кількість провокацій зростатиме", – сказав він після зустрічі з президентом Литви Гітанасом Науседою.
Нині прикордонна служба Литви оголосила, що планує найближчим часом збільшити контингент на кордоні з Білоруссю у відповідь на присутність там "вагнерівців". Також сьогодні президент Латвії Едгар Рінкевічс відвідав кордон країни із Білоруссю та Росією, де відзначив "суттєву кількість" провокацій з боку Москви і Мінська, що змусило країну посилити спостереження на кордоні.
Представник зовнішньополітичної служби Євросоюзу Петер Станьо назвав військові навчання Білорусі біля кордонів сусідніх із нею держав ЄС провокацією режиму Олександра Лукашенка, повідомляє Deutsche Welle. Проте раніше у Білому домі заявили, що "Група Вагнера" не становить безпосередньої загрози для НАТО.
У статті використано матеріали Reuters