Американські та європейськи лідери, а також міжнародні організації зробили низку заяв, приурочених п’ятнадцятій річниці російського вторгнення в Грузію у серпні 2008 року, результатом якого стала п’ятиденна російсько-грузинська війна та фактична окупація Росією Абхазії та Південної Осетії, що триває і досі.
“Сполучені Штати залишаються непохитними у підтримці суверенітету та територіальної цілісності Грузії в межах її міжнародно визнаних кордонів. Дії Росії назавжди змінили життя постраждалого від конфлікту населення. З глибокою повагою та щирим співчуттям ми згадуємо загиблих, поранених і переміщених [збройними] силами Росії”, – йдеться у заяві Державного департаменту США з приводу річниці російського вторгнення в країну.
Крім того, держсекретар США Ентоні Блінкен на своїй сторінці в мережі X (в минулому Twitter) зазначив: “Росія досі відмовляється виконувати свої зобов'язання, [які вона взяла на себе] в рамках припинення вогню 2008 року. Сполучені Штати рішуче підтримують суверенітет, територіальну цілісність і євроатлантичні прагнення Грузії”.
Своєю чергою Жозеп Боррель, Верховний представник Європейського Союзу з іноземних справ і політики безпеки, вкотре підтвердив готовність Євросоюзу і надалі брати участь у врегулюванні конфлікту в Грузії мирним шляхом, він також висловив підтримку незалежності, суверенітету та територіальної цілісності Грузії в межах її міжнародно визнаних кордонів.
“Ми засуджуємо військову присутність Росії в Абхазії та Південній Осетії, яка триває в порушення міжнародного права та зобов’язань, взятих Росією згідно з угодою від 12 серпня 2008 року за посередництва Євросоюзу. […] Ми закликаємо всіх учасників до конструктивної участі в обговореннях для досягнення повного виконання угоди з шести пунктів від 12 серпня 2008 року”, – йдеться в заяві Борреля.
У заяві Ради Європи, поширеній на сайті організації, вказано, що “[у] 15-ту річницю збройного конфлікту між Грузією та Росією в серпні 2008 року Рада Європи підтверджує свою однозначну підтримку суверенітету, незалежності та територіальної цілісності Грузії в межах її міжнародно визнаних кордонів. [Рада] рішуче відкидає визнання Росією [незалежності] грузинських регіонів Абхазії та Цхінвальського регіону/Південної Осетії, а також її військову присутність у регіоні, що є грубим порушенням фундаментальних принципів і норм міжнародного права. […]
Рада Європи твердо віддана всеосяжному та тривалому миру та безпеці та висловлює свою повну підтримку процесу Женевських міжнародних дискусій. У зв’язку з цим ми докладемо всіх зусиль для підтримки нашої держави-члена Грузії у подоланні наслідків конфлікту, одночасно сприяючи примиренню, діалогу та [забезпеченню] прав людини через Програму заходів зміцнення довіри”.
Із засудженням російської агресії проти Грузії виступили також всі балтійські країни. Зокрема, прем’єр-міністерка Естонії Кая Каллас на своїй сторінці в мережі X написала, серед іншого: “Ми повинні припинити російський цикл агресії. Естонія продовжує підтримувати територіальну цілісність Грузії.”
Міністерство закордонних справ Латвії також висловило підтримку незалежності, суверенітету і територіальній цілісності Грузії. “Латвія засуджує кричуще порушення Росією міжнародного права внаслідок нападу на Грузію 15 років тому”, зазначено в повідомленні міністерства на сторінці в мережі X.
Литовське МЗС поширило наступну заяву: “15 років тому, у серпні 2008 року, Росія вторглася в Грузію та продовжує свою незаконну військову присутність на грузинських територіях Абхазії та Цхінвалі. Литва рішуче підтримує суверенітет і територіальну цілісність Грузії. Росія повинна вивести свої війська з незаконно окупованих територій Грузії!”
Міністерство закордонних справ України також долучилося до звернень з приводу річниці вторгнення і “окупації Абхазії та регіону Цхінвалі/Південної Осетії російськими військами”, зазначивши, зокрема, що “Україна підтримує грузинський народ і підтверджує свою підтримку суверенітету та територіальної цілісності Грузії в межах міжнародно визнаних кордонів.”
Водночас заява Держдепу привертає особливу увагу до людської ціни вторгнення і проводить паралелі між ситуацією в Грузії та Україні: “Дії Росії під час окупації, зокрема, зловмисні кампанії Кремля з дезінформації, так зване “уприкордонення” і масові переміщення [людей], досі спричиняють невимовні тяготи. Як і в Україні, народ Грузії постраждав від наслідків зневаги Росії до міжнародного права та бажання домінувати над своїми сусідами.”
Сполучені Штати продовжують підтримувати прагнення Грузії до євроатлантичної інтеграції та прагнення вирішити конфлікт мирним шляхом, йдеться у зверненні, і будуть тиснути на Росію задля того, щоб вона виконала свої зобов’язання, згідно з угодою про припинення вогню, відвела свої сили на позиції, що передували конфлікту, а також скасувала визнання так званої незалежності грузинських регіонів – саме це має стати запорукою того, щоб сотні тисяч внутрішньо переміщених осіб могли безпечно повернутися до своїх домівок.
Як вказують деякі аналітики, недостатньо жорстка реакція західних країн і світової спільноти загалом на російське вторгнення до Грузії 2008 року могли бути одним із каталізаторів подій, кульмінацією яких стала анексія Криму Росією у 2014 році і теперішня війна РФ проти України, адже така реакція свого часу додала впевненості президенту Путіну у власній безкарності й нездатності Заходу дієво протистояти Росії.