Голова Фонду держмайна (ФДМУ) Рустем Умєров заявив, що Фонд розробляє плани щодо централізації управління державною власністю, які передбачають створення: cуверенного фонду, земельного банку та інвестиційного фонду нерухомості.
За словами Умєрова, після створення cуверенного фонду всі стратегічні держпідприємства, які не підлягають приватизації, буде передано від Кабінету Міністрів до цього фонду.
Він слугуватиме єдиним інструментом для ефективного довгострокового управління державними компаніями, включатиме стратегічні активи, які розвиватимуться з метою отримання прибутку та збільшення добробуту для майбутніх поколінь.
Інших подробиць оприлюднено не було.
Як пояснюють аналітики SOE Weekly, суверенні фонди (sovereign wealth funds – SWFs) зазвичай створюються для управління резервною ліквідністю країни, що є результатом або наявності запасів ресурсів (наприклад, великих запасів нафти), або доходу, що генерується валютними резервами країни (як у випадку з сінгапурською GIC).
SWF зазвичай інвестує в цінні папери, що торгуються на основних розвинених ринках, і займається оптимізацією портфелю через постійну торгівлю цінними паперами для досягнення балансу між ризиком і прибутковістю (тобто є насамперед управлінцем фонду).
"Умєров, можливо, має на увазі ідею фонду національного добробуту (national wealth fund – NWF), такого як сінгапурський Temasek, а не SWF. NWF займається активним управлінням операційними активами як портфелем (тобто є насамперед управлінцем активами). Його метою є максимізація вартості портфеля шляхом активного управління, включаючи розвиток, реструктуризацію та монетизацію окремих активів", – йдеться у дайджесті.
Досвід роботи як суверенних фондів (SWFs), так і фондів національного добробуту (NWFs), суттєво різниться в різних країнах світу – від дуже негативного до дуже позитивного, і успіх фонду, як правило, пов'язаний з якістю його корпоративного управління. Наприклад, як Норвегія, так і Венесуела мають величезні запаси нафти, кажуть експерти.
Проте норвезький фонд GPFG продемонстрував надзвичайний успіх (уже в 2017 році його вартість досягла 1 трильйона доларів). Натомість, венесуельський фонд FIEM/FEM зазнав невдачі через політичне втручання та погане управління і скоротився з 7 млрд дол. у 2001 році майже до нуля.
Щодо земельного банку Умєров розповів, що ФДМУ та Кабмін планують централізувати всі державні землі сільськогосподарського призначення в єдиному суб'єкті для передачі в довгострокову оренду.
"Станом на 2020 рік в Україні налічувалося 750 тис. га сільськогосподарських земель держвласності. Для порівняння, за даними ЗМІ, у 2023 році найбільша аграрна компанія "Кернел" обробляла 363 тис. га землі, а 10 найбільших агрохолдингів сукупно управляли 2,3 млн га землі.
Одним із найбільших державних землевласників є Національна академія аграрних наук (НААН). Станом на 2020 рік вона управляла 465 тис. га землі, але лише 320 тис. га з них (69%) було зареєстровано в Державному земельному кадастрі. Дані про 145 тис. га землі були відсутні. Академія часто фігурує в корупційних скандалах. Розслідувачі виявили, що керівники НААН та їхні родичі стали власниками земельних ділянок на територіях, які раніше використовувалися науково-дослідними установами, підпорядкованими Академії", – пишуть аналітики.
Вони також нагадують, що з 1 липня 2021 року громадяни України можуть легально купувати та продавати землю сільськогосподарського призначення. Проте, купівля-продаж земель сільгосппризначення державної та комунальної власності залишається під забороною.
За словами Умєрова, інвестиційний фонд нерухомості створюється для того, щоб здавати в оренду нерухомість, наприклад, портові або інфраструктурні об'єкти.
"Незрозуміло, чи цільова модель передбачає, що фонд буде власником нерухомості, агентом з управління нерухомістю чи працюватиме за договорами оперативного управління.
Також незрозуміло, чи фонд отримуватиме доходи від експлуатації державної нерухомості, чи лише плату за послуги, а сам дохід від нерухомості сплачуватиметься безпосередньо до держбюджету", – пишуть експерти.
Вони додають, що згідно з оновленим Єдиним реєстром об'єктів державної власності, станом на 1 січня 2023 року у власності держави перебувало понад 1 мільйон об'єктів нерухомості, які знаходилися в управлінні 8 722 суб'єктів господарювання, включаючи держпідприємства, державні установи та приватні компанії.
У відкритому доступі відсутня інформація про вартість цих активів, умови їх використання (оренда чи оперативне управління) та вартість оренди.