Уроки, отримані фахівцями у Філіппінах, зможуть допомогти Україні не згаяти час для вирішення проблем ментального здоров’я, які заподіяла війна, ввадають члени міжнародної комісії, які працюють в рамках програм Центру стратегічних і міжнародних досліджень CSIS.
25 травня у Центрі обговорили основні труднощі, з якими стикається Україна через вплив війни на інфраструктуру охорони здоров’я, а також йшлося про підтримку зусиль першої леді Олени Зеленської щодо зміцнення психічного здоров’я та ролі, яку психічне здоров’я відіграватиме у відбудові України.
Сміливість і стійкість українців заважає їм звернутися по психологічну допомогу
Згідно з опитуваннями ООН, українці самі свідчать, що найбільший вплив війна Росії здійснила саме на їхній моральний стан і ментальне здоров'я, розповіла посолка України в США Оксана Маркарова.
"Втрата членів родини, зіткнення із зґвалтуванням, тортурами, жахливими звірствами, знищення власності, весь стрес, викликаний неспровокованою та виправданою війною Росії, призвели до глибокого тягаря для психічного здоров’я, що може мати довгостроковий вплив на наше суспільство", – каже Маркарова.
За її словами, стигматизація залишається основною перешкодою для пошуку психологічної підтримки українцями, які і до війни не мали звички консультуватися з фахівцями.
Третина українців досі не вважають свої проблеми достатнім приводом для звернення за професійною психологічною допомогою, каже дипломатка.
"Звичайно, нас вважають дуже сміливими та витривалими, і ми такими є у захисті нашої країни. Але водночас через це нам і важче звертатися за допомогою індивідуально. Тому психічне здоров’я стало одним із головних пріоритетів української влади", – наголосила дипломатка.
Вона також нагадала, що Олена Зеленська звернулася по допомогу та підтримку уряду США та запросила американських спеціалістів. Понад 60 українських фахіців уже пройшли спеціальне навчання за американською програмою.
“Ми віримо, що Україна переможе і використає цю можливість для модернізації і трансформації [системи надання психологічної допомоги – ред.]”, – сказала модераторка зустрічі Роміна Бандура, старша наукова співробітниця проектів CSIS, оскільки учасники зустрічі чимало уваги приділили наслідкам радянського підходу до теми психології і психіатрії.
А також – успадкованій з тих часів стигмі щодо психологічної допомоги та навіть щодо фахівців, які її надіють.
Близько 9,6 мільйонів українців матимуть проблеми з психічним здоров’ям, зокрема депресію, тривожний стан, посттравматичний стресовий розлад, біполярний розлад або шизофренію. Такими є дані ВООЗ. Представники Міністерства охорони здоров'я озвучують дані про понад 15 мільйонів українців, яким знадобиться психологічна допомога.
Починаючи з школи: проекти зі створення безпечного простору для дітей
Аманда Нгуєн, доцентка Університету Вірджинії торкнулася теми здоров’я дітей мігрантів – покоління, яке виростає за кордоном та ризикує втратити свої традиції і мову.
“Із цим приходять занепокоєння щодо міграції, циклів насильства та проблем у сім’ї, а також усе це має справді великі наслідки і для економічної відбудови”, – каже Нгуєн.
За словами експертки, одним з найважливіших напрямків є психосоціальна програма для молоді “Простір, дружній до дітей” або “Безпечний простір”. Йдеться про створення належного середовища в освітній сфері завдяки спеціальній підготовці шкільних консультантів. “Це багаторівнева підтримка і ми вже бачимо, як це дійсно може трансформувати систему для подолання криз”, – розповіла науковиця.
Концепції психічного здоров’я та спілкування з учнями включають чіткі інструкції щодо, наприклад, управління стресом, регулювання емоцій, вирішення соціальних проблем.
Вони працюють на шкільному рівні, а вчителі проходять підготовку для набуття навиків виявляти проблеми у своїх учнів і співчутливо реагувати на них у класі. Далі – справа за груповою та індивідуальною підтримкою.
Шкільний рівень допоможе орієнтуватися і на сім’ї, – каже Нгуєн. Оскільки усі прояви учнів можуть бути симптомом невирішених потреб у підтримці їхніх сімей.
20 мільйонів для психологічного здоров'я українців від Google
Експерти наголосили на важливості спільнот та приватного партнерства у галузі психічного здоров'я, зокрема, наприклад щодо благодійних внесків. Так, нещодавно компанія Google пожертвувала 20 мільйонів доларів на потреби психологічної підтримки постраждалих від війни – розповів Ерл Гаст, президент міжнародної організації з покращення якості охорони здоров’я, соціальних послуг і медичної освіти в усьому світі URC (University Research Co.).
Гаст також говорив про важливість підходів до психічного здоров’я, орієнтованих на громаду. Успішний досвід наразі мають фахівці у Філіппінах, де йдеться саме про рівень роботи з громадами, включаючи протидію зловживання наркотиками та алкоголем.
За підтримки американської Агенції з міжнародного розвитку США USAID через глобальний проект охорони здоров’я такий досвід зовсім скоро зможе бути впроваджений і в Україні, – повідомив Ерл Гаст.
Фізичний біль як ознака болю у душі
З філіпінського досвіду Регіна Гечанова-Алампай, керівниця місцевого відділу USAID RenewHealth наголосила: “Люди часто не звертаються по психологічну допомогу чи навіть не усвідомлюють, що потребують її. Вони можуть звернутися до лікаря через фізичний біль у животі чи головний біль. А лікарі повинні вміти на етапі скринінгу розпізнати зв'язок симптомів зі станом ментального здоров'я людини”.
Тому, за словами лікарки, важливою є культурна адаптація світових інструментів медицини та щоб вони застосовувалися відповідно до контексту конкретної країни, зокрема України. На її думку, варто інвестувати більше у те, щоб згадані інструменти були відповідними, а, наприклад, співбесіда для виявлення потреби у психологічній допомозі, які зазвичай є досить тривалі, стали коротшими, щоб люди не відмовлялися від такої допомоги.
Втрачене пострадянське покоління: не повторити помилок
Учасники зустрічі застерегли: Україна не повинна повторити помилок часів розпаду СРСР, коли завадила стигма і радянський спадок. Зокрема – чітка пам'ять про те, як Радянський Союз боровся із дисидентами за допомогою психіатричних лікарень, – зауважив Пол Болтон, координатор з психічного здоров’я та психосоціальної підтримки USAID.
“Тоді тривала велика криза психічного здоров’я, тривалість життя чоловіків впала до 47 років і практично нічого не робилося для подолання цієї кризи, бо країна зосередилася на порадянській відбудові країни. Тому ми навіть називаємо цих людей втраченим поколінням. Сьогодні війна також призводить до серйозної кризи психічного здоров’я, але я думаю, що цього разу різниця полягає в тому, що багато уваги реально приділяється психічному здоров’ю, тоді як у минулому, я знаю, це було більше “на словах”, – каже Ерл Гаст.
Пол Болтон також додав про певний супротив – люди не хочуть йти до лікарень чи звертатися до психіатрів. Особливо ветерани війни та навіть їхні сім’ї, які не довіряють клінічним психологам через брак воєнного досвіду в останніх.
“Тож ми надаємо якомога більше послуг людям безпосередньо у їхніх громадах, – каже Пол Болтон. – Один із способів, як ми це обходили [недовіру ветеранів до медиків, – ред.] полягав у тому, щоб навчити ветеранів надавати послуги іншим ветеранам”.
Ще один з важливих підходів, які озвучив під час зустрічі Пол Болтон – фахівці відходять від встановлення формального діагнозу. Натомість – наголошують на користі, яку людина може отримати від терапії.
Так само не поспішають вдаватися до ліків, що асоціюються із хворобою. Натомість психологічна терапія здається “менш загрозливою” і більш сприйнятною.
Важливою новацією стало і надання послуг через інтернет – завдяки проектам USAID фахівці надають психологічну допомогу людям, які фізично перебувають в іншій частині країни, і навіть на окупованих росіянами територіях.
Таким же чином з українцями працюють також фахівці із Польщі.
Найважче – підліткам
З огляду на вікові групи, учасники дискусії особливо виділили підлітків. Наслідки війни важко переживають і молоді люди, і діти, і старше покоління, особливо свідки попередньої війни, комуністичного терору та іншого лиха. Але щодо підлітків, то у їхньому віці особливо багато власних психологічних труднощів, а тут додається ще і тягар війни, тож психологи мають чи не найбільше викликів тут і мусять бути оосбливо креативними, – каже Регіна Гечанова-Алампай. За такий підхід говогрить і філіпінський досвід, і перші результати роботи з українцями.
За словами експертки, одне з головних завдань у роботі психолога – “дати дозвіл” на усі наявні емоції, пояснити, що це є абсолютно нормальним відчувати те, що наразі відчувається.
Як повідомляв Голос Америки, зі свого боку українські психологи, які отримали досвід упродовж понад року війни, готові ділитися ним із закордонними колегами.
Фахівці вже почали науково осмислювати отримані навики клінічної роботи, розповіла Голосу Америки Людмила Балецька, кандидат психологічних наук, керівниця відділу психічного здоров'я та психосоціальної підтримки організації People in Need, Slovakia.
“Все, що ми розуміємо про дитячу травму та відновлення” – саме під такою назвою з її ініціативи в Україні відбулася всеукраїнська 4-денна науково-практична конференція, що зібрала психологів-практиків із усієї країни, у тому числі з регіонів, де йдуть найважчі бої.