За час повномасштабної війни в Україні постраждав 3051 заклад освіти, зокрема 1259 шкіл. Iз них 223 школи зруйновані повністю, частина з них були безпосередньою ціллю атаки російських військ. Про це йдеться в дослідженні “Війна та освіта: Як рік повномасштабного вторгнення вплинув на українські школи” аналітичного центру Cedos на замовлення благодійного фонду savED, яке представили в четвер, 23 березня, у Вашингтоні.
Під час конференції у Вашингтоні, на якій були присутні представники освітніх фондів, Світового банку та урядових установ США, автори дослідження навели статистику, а також показали відеозаписи зі свідченнями вчителів та учнів про мародерство та руйнування російськими військовими навчальних закладів і шкільного майна.
За даними дослідження, найбільша кількість шкіл за час повномасштабної війни постраждали в Донецькій (328) і Харківській областях (304), понад 100 освітніх закладів – у Миколаївській, Київській, Луганській та Херсонській, 97 шкіл – в Запорізькій області. У Чернігівській області від бойових дій пошкоджено 70 шкіл та дві повністю зруйновані.
“У фойє біля учительської, де все приміщення було облаштоване стендами з історією закладу, де були фотографії наших випускників, залишилися тільки сліди від ворожого снаряду, який потрапив у наш заклад освіти і зруйнував його. Було повністю зруйновано навчальні кабінети інформатики, фізики, хімії, кабінет захисту України з усім обладнанням, нічого там не залишилося, одні руїни”, – розповів директор Михайло-Коцюбинського ліцею на Чернігівщині Микола Шпак.
Селище на Чернігівщині, в якому розташований ліцей, понад місяць перебувало в окупації. Російські загарбники поцілили в нього ракетою на початку березня. “Пил, скло, шифер, уламки, шоковий стан, сум, злість, розчарування, незрозуміло для чого це все і яка мета цього всього,” – ділиться емоціями Микола Шпак.
“Мені було дуже боляче, коли я почула, що в мою школу потрапив снаряд”, – пригадує Любов, учениця 7 класу Михайло-Коцюбинського ліцею.
“Ми знали, що є приліт у нашу школу. А потім з'явилися фотографії, що це дійсно була правда. Вперше від вибуху дитина плакала, і вдруге, коли дізналася, що у школу вона більше не піде”, – згадує Наталія Кузнєцова, мама чотирикласника школи №20 міста Чернігова.
Директорка Богданівського ліцею Людмила Дейко розповіла про злочини росіян на Київщині, які знищили ліцей, де до повномасштабного вторгнення навчався 401 учень: “До нас російські військові зайшли 8 березня, і відразу зайняли нашу школу, використовували її як штаб, місце проживання та як шпиталь. І вони там до кінця окупації проживали. 29 березня, коли вони відступали, вони підпалили школу”.
"На території школи на асфальті видно сліди їхніх гусениць, їхньої бронетехніки, вони виїжджали сюди на стадіон, звідси їм було зручно стріляти", – розповів директор Андріївської гімназії на Київщині Леонід Хоменко.
За даними дослідження, в багатьох випадках, навіть якщо приміщення і територія школи не постраждали, росіяни розкрадали шкільне майно. Серед викраденого, пошкодженого або зруйнованого майна – комп’ютерна техніка, спортивне та туристичне приладдя, інструменти зі шкільної майстерні, а також столове приладдя та посуд, продукти харчування, мийні засоби, особисті речі.
Крім того, внаслідок окупації та бойових дій були знищені, пошкоджені та втрачені 1874 шкільні автобуси.
До учасників конференції у Вашингтоні через відеов'язок звернувся новопризначений міністр освіти України Оксен Лісовий. Він закликав допомогти Україні із облаштуванням бомбосховищ для дітей, транспортом для шкіл та технічним оснащенням. За його словами, до нового навчального року в освітніх закладах необхідно облаштувати 11 тисяч бомбосховищ із загальним бюджетом у майже 1 млрд доларів. “Це потрібно для того, щоб діти могли піти в школу 1 вересня в безпечний простір”, – розповів Лісовий. Також він наголосив на важливості цифрового забезпечення учнів та вчителів: “Освітня версія “танкової коаліції” – нам потрібна інтернетно-планшетна коаліція! Величезна потреба у цій галузі, адже майже 100 тисяч вчителів без девайсів. Без доступу до мережі у нас близько 3 тисяч закладів освіти”, – зазначив Лісовий.
Заступник генерального директора Глобального партнерства з освіти США Чарльз Норт запевнив, що Україні не потрібно буде "змагатися" за кошти для відновлення освіти та нагадав, що у 2022 році Україна стала членом американської платформи для зміцнення систем освіти в країнах, що розвиваються. "Ще до того, як Україна приєдналася до партнерства в листопаді минулого року, для України вже було виділено 40 млн доларів, тому конкуренції тут немає. Питання в тому, щоб залучити більше ресурсів та привести ці ресурси у відповідність із потребами", – зазначив Норт.
Допомоги з фінансуванням потребують не лише навчальні заклади, а й окремі сім'ї, адже, за даними дослідження, найчастіше українські учні використовують для дистанційного навчання телефони. При цьому деякі школярі використовують телефони батьків і не мають можливості доєднуватися до занять, якщо ті йдуть на роботу й забирають гаджети з собою. Якщо ж основним гаджетом для навчання є ноутбук, його учні зазвичай мають ділити з іншими членами родини.
Дивіться також: