Китайський керівник Сі Цзіньпін завершив триденний державний візит до Москви, який став виявом солідарності Китаю з Росією в той час, як більшість країн світу засудили загарбницьку російську війну в Україні.
Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram
В той час як Сі Цзіньпін у середу 22 березня готувався від’їздити, російська армія здійснила чергове бомбардування України, поціливши зокрема в гуртожиток у місті Ржищів у Київській області, в результаті чого загинули принаймні 4 людини і ще більше зазнали поранень.
«Бережи себе, любий друже, будь ласка», – сказав Сі Цзіньпін на прощання президентові Росії зранку того ж дня, передає агентство Reuters.
Однією з провідних тем переговорів у Москві названо те, що обидві сторони назвали «врегулюванням української кризи».
Тим часом зі США та Європи щораз гучніше заявляють, що Китай, проголошуючи свою нейтральність, насправді фактично підтримує претензії Путіна, які стали виправданням російського вторгнення в Україну.
Сі Цзіньпін, промовляючи на людях у Москві, впродовж трьох днів візиту не скористався нагодою, щоб зауважити, що Росія напала на суверенну країну і намагається силою змінити кордони, хоча у Пекіні часто стверджують, що шанують принципи суверенітету й територіальної цілісності держав.
США і європейські представники неодноразово закликали Китай скористатися впливом на Росію, щоб домагатися виведення російських військ з України.
Натомість у спільній китайсько-російській заяві щодо «українського питання» Москва і Пекін кілька разів підкреслили спільність поглядів.
В тому документі міститься невдоволення санкціями, але не йдеться про необхідність припинення бойових дій російських військ на українській території, хоча й згадано про необхідність «виконання статуту ООН і міжнародних законів».
На пресконференції з Сі Цзіньпінем 21 березня президент Путін сказав, що «багато положень китайського мирного плану (оприлюдненого в річницю лютневого російського вторгнення в Україну) можуть бути взяті за основу врегулювання конфлікту в Україні», але він звинуватив західні держави й Україну в «неготовності».
Ширші китайські інтереси
Агентство AP, підсумовуючи пише, що «візит Сі Цзіньпіна політично посилив російського президента Владіміра Путіна лише кількома днями по тому, як Міжнародний кримінальний суд оприлюднив ордер на арешт російського керівника зі звинуваченнями про його підозрювану причетність до викрадення з України тисяч дітей».
Співробітник аналітичного центру фонд Карнеґі Александер Ґабуєв висловлює думку, що питання російської війни в Україні насправді були, як він сказав американській газеті NewYork Times, лише «фіговим листком», що прикриває зростання впливу Китаю у відносинах Пекіна у Москви.
Вказуючи на оприлюднений список підписаних російсько-китайських документів, він зауважує в Twitter, що «справжній зміст переговорів і досягнених домовленостей може бути у підводній частині айсберга. Пекін має усі причини не поспішати з оприлюдненням і зосереджувати увагу громадськості на українсько-російській мирній ініціативі».
«Враження, що Росія є молодшим партнером глибоко в кишені Китаю і без одних інших варіантів окрім китайського, дуже корисне, якщо Китай вважає себе у стані довготермінового протистояння зі Сполученими Штатами», – цитує Александра Ґабуєва NewYork Times.
Британський кореспондент у Москві Стів Розенберґ також зауважує, що Росія і Китай зараз «не рівноправні партнери», бо «Росія під тиском через свою війну в Україні залежить від Китаю щораз більше».
«Китайська мирна ініціатива щодо України просунулася мало. Президент Путін звинуватив Київ і Захід. Але цю війну розпочав він. І він не подав жодних ознак, що готовий забрати свої війська. А питання про те, чи може Китай постачати зброю Росії, залишили без відповіді», – наголосив британський журналіст.
Дивіться також: