У Нью-Йорку відбулася прем’єра джаз мюзиклу "Радіо 477". Текст постановки написав Сергій Жадан, який прилетів у Нью-Йорк заради вистави. Мюзикл створила американська режисерка українського походження Вірляна Ткач разом зі своєю театральною групою Яра Арт груп.
Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram.
Для Вірляни Ткач «Радіо 477» це не перший проект, пов’язаний з українськими митцями та письменниками «Розстріляного відродження». Працюючи з архівами у Харкові, Вірляна випадково натрапила на невідому партитуру. Інтуїція підказувала їй, що унікальна знахідка – це ноти до джаз мюзиклу «Алло на хвилі 477!». У 1920-х на хвилі 477 метрів виходили передачі харківського радіо, які і лягли в основу вистави. Музику у стилі джаз до неї написав Юлій Мейтус, один з небагатьох митців «Березилі», які врятувався від розстрілів.
За словами Ткач, навіть композитор думав, що партитуру втрачено, адже через переслідування комуністів та страх за своє життя, він спалив свої композиції того часу. «Але це була не його копія. Це була копія диригента. Проте вона була непідписана, ми також не мали тексту, тому не можна було порівняти. Я зачала ходити та питати музикантів, чи може бути це є той джаз мюзикл», – розповідає режисерка.
Усі сумніви щодо того, чи справді знахідка є партитурою втраченого мюзиклу «Березолі» розвіяв легендарний нью-йорський музикант Ентоні Колман. Він одразу зрозумів, що знайдені ноти – це джаз 1920-х років. «Вірляна мені сказала, що показала це джазовим музикантам в Україні, і вони сказали, що це не джаз. Але вони не розуміли що, джаз у 20-х роках – це була комбінація афроамериканських шоу, які подорожували світом. Деяка музика нагадувала джаз сьогодні, а деяка була більше, як музика для шоу, як музика Бродвею. Джаз тоді — це будь-яка неєвропейська танцювальна музика», – пояснює композитор.
Так розпочалася спільна робота над новою виставою. Колман, натхненний знахідкою, почав писати музику до нової вистави. Вірляна – працювати над постановкою. Ентоні та Вірляна для цього восени 2021-го приїхали у Харків. Написати текст нового мюзиклу запропонували Сергію Жадану, з яким Вірляна вже мала низку спільних проектів.
Жадан каже, що йому цікавий спосіб мислення режисерки, її творча метода та те, як вона підходить до відбору матеріалу. «Вона намагається суміщати мало сумісні на перший погляд речі – це щоразу несподівано та контраверсійно, але завжди закінчується чимось цікавим та неочікуваним», – додає він.
Творча група вирішила, що новий мюзикл буде про те, як сучасні актори знайшли та пробують відновити старий. За словами Жадана, йому особисто працювати над проектом було цікаво у тому числі і тому, що це пов’язано з Харковом, а також іменами митців, акторів та письменниками 1920-30 років, які все життя для нього були важливими.
Зізнається, йому би хотілося, щоб ця вистава була реалізована в Харкові, де творці і почали працювати над нею. «Але на превеликий жаль, цього не сталося, добре, що вона йде у Нью-Йорку. Добре, що приходять і українці, і американці, щоб послухати оповідь про Харків 20-30 років, співставити та провести ці історичні паралелі між великими репресіями 30-х років та спробами сьогоднішньої Росії знищити українську культуру. І цей проект окрім власне мистецького інтересу, має ще й політичну актуальність», – переконаний митець.
Наскрізною лінією вистави, як і майже сто років тому, є радіо та новини про життя Харкова. Робота над текстом вистави закінчилася вже під час повномасштабної війни. Тому останній акт мюзиклу повністю присвячений Харкову під час війни. У кінці вистави Жадан також читає свої вірші.
В цілому у виставі бере участь семеро акторів, троє з них – українці. Петро Ніновський – один з них. Зараз він навчається в одному з найкращих американських мистецьких вишів – школі Джуліард. Петро, каже, що для нього цей мюзикл про те, як продовжувати жити, творити, шукати за умов того, що є машина, яка пробує позбавляти людей їхнього права вибору.
Леся Верба ще одна акторка. Вона – мисткиня та співачка з Одеси. Верба переконана, що вистава матиме шалений успіх. «Це потрібно зараз. Потрібно казати про речі, які болять, і співати, і розповідати історію України і історію українського авангарду, який насправді був дуже потужним. Презентувати його зараз», – додає вона.
Відомий американський історик Тімоті Снайдер, який товаришує з Сергієм Жаданом, також був присутній на прем’єрі вистави. Він каже: мюзикл про надію, у той момент, коли певні сили намагаються забрати у людей майбутнє.
«Коли я його дивився, думав про те, що об’єднує 2020-ті та 1920-ті роки. Схожість у тому, що кожного разу, коли українці дозволяли собі думати про майбутнє, це майбутнє у них забирали. Але так не повинно бути. І надія, яка є у п’єсі, пов’язана зі здатністю запам’ятовувати, а також зі здатністю думати, що цього разу ми це подолаємо», – каже історик.
Євген Гудзь, вокаліст та засновник Гоголь Борделло також був присутній на виставі. Каже: зараз, як ніколи, важливо розповідати про історію України та унікальність її культури. «Про український авангард, Курбаса, Малевича. Дуже важливо, щоб світу було розуміло, що Україна – її вектор – він західний. Я це з дитинства відчував, тому для мене джаз в Україні, так, звичайно… авангардна Україна – так, звичайно», – каже він.
Згідно з планами Вірляни Ткач, мюзикл поки буде йти виключно у Нью-Йорку, остання запланована вистава відбудеться в експериментальному театрі Ла МаМа 19 березня. Гастролювати США або Європою Ткач не планує. Але мріє після перемоги все ж таки поставити цю виставу у Харкові.