Росія пов'язує ймовірність свого повернення до Договору про обмеження стратегічних наступальних озброєнь New START із двосторонніми відносинами між Вашингтоном і Москвою та із військовою допомогою США Україні у її захисті в російській війні. До такого висновку дійшли у неурядовій організації Nuclear Threat Initiative (NTI).
Раніше у відповідь на оголошення Москви про призупинення участі в угоді державний секретар США Ентоні Блінкен назвав рішення "дуже прикрим і безвідповідальним" і закликав Росію "залучатися та діяти" у питанні контролю над стратегічними озброєннями незалежно від інших подій у двосторонніх відносинах.
А помічниця держсекретаря з питань контролю озброєнь Меллорі Стюарт підкреслила, що заява Кремля не зупинить Сполучені Штати чи їхніх союзників і партнерів від підтримки України. "Насправді рішення Москви та її триваючі ядерні загрози лише посилюють те, наскільки важливою залишається підтримка України для Сполучених Штатів і світової спільноти", – сказала Стюарт.
Високопосадовиця нагадала, що договір було підписано у 2010 році, до вторгнення Росії на Донеччину та анексії Криму у 2014 і повномасштабної війни з 2022: "Це Росія почала – без провокації – вторгнення до свого сусіда. Сполучені Штати не сприяли створенню цих несприятливих умов, а активно працювали над тим, щоб їх уникнути, зокрема шляхом проведення позачергової сесії Діалогу зі стратегічної стабільності США та Росії в січні 2022 року".
Росія залишається пов’язаною своїми зобов’язаннями
Напередодні Держдеп також заявив, що заявлене Росією призупинення участі у договорі є юридично недійсним й "Росія залишається пов’язаною своїми зобов’язаннями за договором". Хоча США продовжують бути відкритими до переговорів із Москвою, але "рішуча реакція США та міжнародної спільноти на неспровоковане вторгнення Росії в Україну не звільняє Росію від відповідальності за виконання своїх юридичних зобов’язань згідно з New START".
"Невиконання Росією та ймовірне призупинення Нового договору СНО не зупинить Сполучені Штати від продовження повної підтримки України. Ця реальність не має значення для користі договору та здатності Росії продовжувати в ньому участь, – нагадали у зовнішньополітичному відомстві США. – Нові інспекційні заходи за угодою не загрожують безпеці Росії. Договір надає обом сторонам засоби для забезпечення безпеки інспектованих об’єктів. Ядерна стабільність особливо важлива під час кризи, і Сполучені Штати продовжуватимуть працювати над її підтриманням".
Раніше країни G7 засудили "безвідповідальну ядерну риторику Росії" й запевнили, що це "не буде відволікати чи відмовляти" союзників від підтримки України "стільки, скільки потрібно". А генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг підкреслив: "Більше ядерної зброї та менший контроль над озброєннями роблять світ небезпечнішим".
Наслідки рішення Кремля
"Рішення Росії [про вихід з угоди] також має ширші наслідки для трансатлантичної безпеки та глобальної ядерної стабільності, – вважають у NTI. – Це суттєво ускладнить, якщо не завадить, зусиллям з укладення майбутньої угоди про збереження обмежень щодо російських ядерних сил після закінчення терміну дії договору у 2026 році".
"Експерти з ядерної безпеки відзначають, що навіть у найтемніші дні холодної війни Сполучені Штати та Радянський Союз визнавали та діяли відповідно до своїх взаємних інтересів і відповідальності за продовження діалогу та угод, спрямованих на зменшення ядерних ризиків", – зазначають в NTI і додають, що "відновлення цієї взаємодії є ще більш критичним" зараз, "на тлі зростання геополітичної напруженості".
Раніше про те, що наміром Кремля було "спробувати залякати Сполучені Штати та їхніх союзників, які допомагали Україні", й "Путін розіграв ще одну зі своїх ядерних карт, так само як і з прихованими погрозами застосувати тактичну ядерну зброю в Україні або розгорнути триваючу звичайну війну", заявив колишній радник екс-президента США Дональда Трампа з національної безпеки Джон Болтон.
На переконання Болтона, Сполучені Штати мають "визнати, що біполярний світ американо-російських угод щодо ядерної зброї залишився в минулому і що Китай тепер має вважатися третьою великою ядерною державою".