Викрадення українських дітей і навмисний напад на цивільну інфраструктуру стануть першими справами, пов’язаними з російським вторгненням в Україну, які розгляне Міжнародний кримінальний суд (МКС), повідомляють західні ЗМІ.
У понеділок газета New York Times і агентство Reuters повідомили, що прокурор МКС Карім Хан має намір попросити суддів попереднього провадження затвердити ордери на арешт кількох осіб на основі доказів, зібраних наразі спеціальними слідчими групами, які працювали протягом кількох місяців.
Як зазначають ЗМІ, що посилаються на слова нинішніх і колишніх чиновників, які знають про це рішення і не мають права говорити публічно, це може стати першим випадком, коли ордери МКС будуть видані, у зв’язку з російським вторгненням в Україну.
Як повідомляє NYT, у першій справі ідеться про викрадення Росією українських дітей і підлітків для незаконного усиновлення чи для «перевиховання» у російських таборах.
«У рамках спонсорованої Кремлем програми їх вивозили з України та розміщували по домівках, щоб вони стали громадянами Росії, або відправляли в літні табори для перевиховання, з'ясували New York Times і дослідники. Деякі приїхали з дитячих будинків чи групових будинків», – мовиться у повідомленні газети.
Як наголошують кореспонденти NYT, Москва не приховує своєї програми, представляючи її як гуманітарну місію захисту від війни осиротілих чи покинутих українських дітей.
Газета нагадує, що російська уповноважена з прав дитини Марія Львова-Бєлова, яка стала публічним обличчям програми, почала відправляти дітей до Росії через кілька тижнів після початку вторгнення в лютому 2022 року. Вона регулярно з’являлася по телебаченню, щоб пропагувати усиновлення, і сама заявила про усиновлення української дитини. У травні минулого року Путін підписав указ про прискорене отримання українцями російського громадянства.
У другому випадку, як пише NYT, очікується, що МКС розгляне докази невпинних атак Росії на українську цивільну інфраструктуру. З жовтня 2022 року, Росія атакує дронами і ракетами великої дальності об’єкти з постачання води, газу та електроенергії, які знаходяться далеко від бойових дій і не вважаються військовими цілями.
Щодо судової процедури, то головний прокурор МКС Карім Хан спочатку повинен представити свої звинувачення колегії суддів досудового розслідування, які вирішать, чи були дотримані правові стандарти для видачі ордерів на арешт, чи слідчим потрібні додаткові докази, пояснюють журналісти NYT.
Як пише газета, залишається незрозумілим, кому суд планує пред'явити звинувачення в кожній справі. Прокуратура відмовилася надати інформацію, посилаючись на конфіденційність деталей поточних розслідувань. Також журналісти говорять, що найімовірніше, справи розглядатимуть заочно, бо Росія навряд чи видасть власних чиновників.
Посилаючись на слова дипломатів та експертів, газета не виключає можливості висунення звинувачень президенту Росії Володимиру Путіну. У статті така можливість пояснюється тим, що суд не визнає недоторканності глави держави у справах, пов’язаних із воєнними злочинами, злочинами проти людяності чи геноцидом.
Як повідомляв «Голос Америки», прокурор МКС Карім Хан на початку березня особисто оглянув на Київщині місця влучання російських ракет та безпілотників у об'єкти цивільної інфраструктури.
Він також відвідав дитячий будинок на звільненому півдні України, а його офіс опублікував фотографію, де Хан стоїть серед порожніх ліжечок.
«Не можна ставитися до дітей як до воєнної здобичі», – сказав він у заяві після свого візиту. Хан публічно заявив, що незаконне переміщення дітей до Росії або на окуповані частини України є пріоритетом для його слідчих.
У звіті, опублікованому в лютому Єльським університетом і програмою Conflict Observatory Державного департаменту США, говориться, що принаймні 6000 дітей з України утримуються в 43 таборах Росії. Йдеться лише про підтверджені дані, а фактична кількість дітей вважається більшою. За даними уряду України, станом на початок березня може йтися про понад 16 тисяч викрадених дітей.
Як повідомляв «Голос Америки», Генеральна прокуратура України заявила наприкінці лютого, що розглядає наразі понад 71 тисячу зафіксованих воєнних злочинів з часу російського вторгнення в Україну.